Окупантам на захоплених територіях українці не потрібні

«Це не просто люди, це - героїчні люди. Вони не побоялись піти проти системи української. Ви розумієте, який на них був тиск і по інтернету, і просто багато мешканців, які були проукраїнськи налаштовані. Вони не хотіли це сприймати. І обзивали. Все, що завгодно, було», - так окупаційний голова Каланчацького «муніципального округу» Петро Мустіянович розповів пропагандистам окупаційного телеканалу «Таврия» про зрадників з числа українських вчителів, які допомагали йому відкривати окупаційні школи.

Беремо звідси головну думку - багато мешканців були проукраїнськи налаштовані. Кого ж тоді росіяни прийшли «асвабаждать»? Слова колеги, до речі, підтвердив і окупаційний голова Каховського «муніципального округу» Павло Філіпчук, який про людину зі своєї «адміністрації», яка його «розчарувала» написав: «Пам’ятаєте часи, коли брали до нас всіх з вулиці?» Ці часи, треба завважити, так і не закінчились. Більшість тих, хто з різних причин залишився на окупованій території, не йдуть на співробітництво з окупантами, тому беруть вони на службу всіляких покидьків.

Насправді окупанти давно вже зрозуміли, що ніхто їх в Україні, м’яко кажучи, не чекав. І тепер вони хочуть зробити цю територію безлюдною. Доказом цьому можуть бути слова російської топ-пропагандистки Юлії Вітязєвої (Лозанової) (на фото), яка народилась в Одесі.

«Я теж дуже переживала, а як же буде Одеса, - розповіла російська фашистка в ефірі окупаційного радіо «Комсомольская правда». - А потім, знаєте, після якогось чергового походу у госпіталь, не куди-небудь, а у відділення гнійної хірургії, де лежать хлопці з ампутацією, і поговоривши з ними... Якби мені сказали, поїхати хочеш в Одесу, я б сказала «Так». За однієї умови, що Одеса буде порожня. Тому що я дуже багато речей Одесі людській не прощу ніколи. Ніколи!»

І справді, як можна простити тих, хто замість того, щоб підняти руки і загинути, воює за свою батьківщину? Окупанти таких не прощають. Та і ми їх ніколи не простимо. А наші славні ЗСУ спровадять їх у пекло. З нашою, звісно, допомогою.

Богдан СТРАЖАК, newdayua.net