НБУ обмежить карткові перекази фізосіб: чому, які будуть ліміти та як їх обійти донатерам

Нацбанк готує рішення, яке обмежить кількість вихідних операцій з карт фізосіб на користь інших фізосіб (P2P, person-to-person) та запровадить ліміт таких переказів на місяць. Чому вводять ліміти та для кого це створить проблеми, розбирався "Ми – Україна".

Відколи готують обмеження?

На загал про намір ввести централізовані обмеження для фізосіб почали говорити в лютому цього року. Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев казав про це після доповіді НБУ про тіньові фінансові операції та міскодинг. Нацбанк запропонував виправити закон про платіжні послуги: посилити вимоги до розміру власного капіталу надавачів платіжних послуг та підвищити штрафи за порушення на платіжному ринку. А також встановити обмеження.

"Встановити на законодавчому рівні на період дії воєнного стану обмеження на здійснення фінансових операцій з використанням реквізитів електронних платіжних засобів, лімітами на суми трансакцій, їх кількості тощо. А також граничних сум готівкових переказів, здійснених за допомогою терміналів самообслуговування", - пояснив тоді Гетманцев.

Трохи пізніше без про наміри розповіли у НБУ.

"Ми наразі опрацьовуємо це питання і далі вже радитимемось з нашими колегами з профільного комітету, як краще нам це зробити, щоб, з одного боку, не обмежити нормальний бізнес, нормальних людей, а з іншого – все-таки зменшити можливості маніпуляцій та обходу закону", - казала заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Хоча спочатку йшлося про ліміти готівкових переказів через термінали, швидко питання перейшло у площину карткових. Член правління НБУ Василь Фурман уточнив, що це питання – частина комплексних заходів, які спрямовані на боротьбу із тінню. Він казав, що станом на лютий в межах чинного законодавства банки вже встановили обмеження на карткові розрахунки, як спосіб боротьби із міскодингом, і переважна більшість українців їх не помітила.

У квітні, долаючи лудоманію у війську, РНБОУ ухвалила рішення, яким рекомендувала НБУ затвердити, як банки-емітенти платіжних карток мають боротися із відмиванням злочинних доходів в частині Р2Р переказів. Президент ввів це рішення у дію.

З урахуванням цього 23 травня у НБУ повідомили, що розглядають ліміти для фізосіб.

Про які ліміти йдеться?

Попередньо хочуть встановити обмеження на кількість вихідних карткових переказів Р2Р (фізособа – фізособі) в обсязі 30 операцій на місяць. Ліміт суми переказів на місяць між картками фізосіб – 100 000 грн. Вхідних переказів такі ліміти не стосуватимуться.

В НБУ уточнюють, що 95% клієнтів не відчують обмежень щодо суми, а щодо кількості операцій – 98,44%.

Р2Р – це перекази саме на рахунок іншої людини, з картки на карту. Якщо це переказ на рахунок ФОП чи юрособи – такі обмеження не мають діяти. В НБУ запевняють, що операцій за реквізитами IBAN будуть доступними без обмежень. Тобто від фізособи до фізособи можна буде без ліміту переказувати у такий спосіб, головне знати цей розрахунковий рахунок.

Вписатися у ліміт 30 вихідних операцій на місяць деяким законослухняним громадянам можу бути важко. Їх можуть "з'їсти" дрібні перекази дітям, батькам, родичам, на подарунки на день народження колегам, для спільного розрахунку за щось, донати.

Оскільки кількість вхідних переказів не обмежать, у Нацбанку кажуть, що не буде ризиків для волонтерів.

"Банки, які найчастіше використовують для проведення волонтерських зборів, на своєму рівні, застосовуючи ризико-орієнтований підхід, мають власні списки клієнтів-волонтерів або мають "білі" доходи та не обмежують такі рахунки", - заспокоюють в НБУ.

Не має бути проблем для благодійних фондів та організацій із відповідними рахунками у банках. Але не усе так просто.

"Банки" від monobank, куди часто донатять українці – це Р2Р. Часто гроші переказують приватним особам-волонтерам чи бійцям на точкові цільові витрати: протезування чи лікування воїнів, придбання корчів певним підрозділам, дронів замість втрачених, РЕБ, тепловізорів, медичного обладнання та ліків. Схоже варіанти для переказу донатів багатьом отримувачам та дрібними сумами – або мати кілька рахунків та переказувати з різних карток, або за реквізитами IBAN. Але для донатерів це буде складніше, ніж у нинішні кілька кліків. Тому є обґрунтованій побоювання, що волонтерка постраждає.

"Обмеження стосуватиметься лише вихідних переказів. Тобто не заважатиме приймати хоч би й тисячі платежів. Плюс операції за реквізитами (IBAN) теж не обмежуються. Так, це може зачепити якусь частку тих, хто робить більше 30 переказів на картку щомісяця. Я умисне подивився свою історію транзакцій – до 30 не доходить ніяк. Хоча періодами роблю багато дрібних донатів на збори друзів і друзів-друзів. Тим паче, що обмеження стосується рахунків в одному банку, а в багатьох з нас декілька рахунків, відповідно з кожного можна робити 30 переказів на загальну суму до 100 000 грн", - каже старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ також вважає, що у 30 операцій на місяць, не кажучи вже про суму 100 тис. грн, близько 90% українців вмістяться та не відбудеться масового виходу населення з безготівки у кеш.

"30 переказів, це один раз на день, гадаю, більшість поміститься у ліміти, - констатує експерт, - А от для прошарку паралельної економіки буде удар".

Чому запроваджують обмеження?

"Останнім часом ми спостерігаємо значне поширення небезпечної тенденції на фінансовому ринку – використання банківських рахунків фізичних осіб як "транзитних" для переказу та "відмивання" незаконних коштів, - вказує заступник голови НБУ Дмитро Олійник, - Йдеться про десятки тисяч рахунків, які можуть використовуватися з метою маскування незаконної діяльності під звичайні операції фізичних осіб".

Через обмеження хочуть бороти міскодинг та схеми із "розірваними платежами". Ці способи грального бізнесу ухилятися від сплати податків активно обговорювали понад рік тому, коли тимчасова слідча комісія ВР вивчала причини низької ефективності Бюро економічної безпеки, митниці, податкової, Держфінмониторингу, Нацполіції, СБУ та інших органів щодо гемблінгу.

Міскодинг, як схема ухиляння, передбачає, що платежі, які роблять гравці, йдуть не за тим MCC (Merchant Category Code), тобто не за тим кодом, який передбачений для діяльності казино. Їхній код – 7995, а зазначається, наприклад, 7994 – комп’ютерні ігри.

У міскодингу задіяні дропи або "грошові мули" – люди, які погоджуються, щоб їхні банківські картки були транзитними для нелегальних грошей за разову винагороду чи відсоток від транзакцій. В межах нинішніх лімітів, які встановлюють банки (до прикладу, у ПриватБанку для відправника – 200 переказів та 1 млн грн ліміт на місяць), між картками дропів здійснюються перекази. Таких карток дропів може бути сотні, тисячі, які разом утворюють цілу екосистему нелегального казино.

"Розірвані платежі" – це коли переказані за товар чи послугу кошти до їхнього отримання покупцем продавцю не зараховують. А після отримання ще й дробляться в залежності від складових витрати: вартість товару чи послуги продавцю чи виконавцю, сервісний збір, комісія посереднику. Це цілком легальна модель, а от схема нелегального грального бізнесу з використанням "розірваних платежів" – це метчинг.

При метчингу гравці поповнюють рахунки для гри. Гроші в якості переказів зависають у платіжній системі до визначення отримувачів, які при переказах на зазначаються. Безготівку переказують на приватних осіб, які є отримувачами чорної зарплати. Її переводять у кеш та віддають тіньовим гральним закладам. Коли розслідуванням займалася ТСК ВР, йшлося про участь у ній банків та окремих співробітників НБУ, які "не помічали" зависання грошей. Також були задіяні мережі супермаркетів та АЗС, співробітникам яких йшла безготівка.

В НБУ нагадують, що минулого року через такі схеми вивели з ринку Айбокс Банк та "Конкорд", інші банки навели лад у системі фінмоніторингу, кількість операцій на рахунках ліцензованого грального бізнесу зросла. До тями привели й сам легальний ринок грального бізнесу. Якщо у 2022 році він сплатив 730 млн грн податків, то за 2023 рік – понад 10 млрд. Але нелегальні казино в інтернеті нікуди не поділися і надалі використовують схеми. Через обмеження виловити їх і намагаються "знизу", через виконавців – дропів.

Чи допоможе обмеження здолати нелегалів?

"В минулому році обсяги переказів P2P з використанням карток стало зростали: з 210 млрд у січні до 247 млрд у грудні 2023 року. Таке зростання перевищує обсяги покупок і отримання готівки за допомогою платіжних карток. Це свідчить про певну аномалію цього сегмента платіжних операцій", - каже Олійник.

У березні в НБУ наводили статистику безготівки у 2023 році, порівняно із довоєнним 2021 роком:

"Частка безготівкових операцій із використанням платіжних карток за сумою торік досягла 65% у загальній сумі операцій із платіжними картками. За довоєнний 2021 рік цей показник становив 61%. Частка безготівкових операцій за кількістю – 93,5% (за 2021 рік – 90,1%)".

Фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків вказує, що незрозуміло, яка частка у цьому зростанні припадає на ігорний бізнес, проте є оцінки щодо 8-10 млрд грн на місяць. За чотири роки перед повномасштабним вторгненням 40-45% безготівкових транзакції – це були перекази з картки на картку. У 2023 році методологія оцінки змінилася, і з цього пункту у статистиці виключили платежі за реквізитами і в результаті у IV кварталі минулого року обсяг переказів з картки на картку склав 317,6 млрд грн.

"Скільки в цій сумі волонтерки, переказів рідним і тому подібних житейських речей, а скільки – шахрайства, ніхто не готовий сказати, - каже Демків, - Чи спрацюють ліміти? Думаю що так. Хоча й очікував якось більш технологічного рішення, ніж заборона для всіх. 2024 рік на дворі, штучний інтелект все більше присутній в нашому житті. Зрештою банки створюють алгоритми пошуку компрометованих карток, та й їх номери можна підтягувати із самих нелегальних онлайн казино. Але нема на то ради, на більш складні рішення немає часу".

Питання є щодо того, чи зможуть нелегали обійти новий фінансовий шлюз. За реквізитами , тобто у IBAN-форматі, обмежень не планують. Вже зараз є певна частка таких переказів серед дропів. Але вона мала – орієнтовно 0,8%. Щоб робити дрібні донати на потреби армії, радять також використовувати кілька наявних рахунків. Чому екосистема дропів нелегального казино не може зробити те саме?

"Коли треба прогнати сотні мільйонів гривень, то пропоноване обмеження значно збільшує вартість Р2Р-сітки, - пояснює Юрій Гайдай, - Оцим всім чєловєчкам, які готові віддавати свій рахунок злочинцям (а в окремих випадках - бігати з барсєточкою по терміналах і банкоматах) треба платити комісію. І адміністраторам сіток – теж. НБУ, судячи з дизайну обмежень, розраховує ускладнити, збільшити вартість обслуговування Р2Р-сіток так, щоб підірвати частину пов'язаних бізнес-моделей і при цьому не підірвати економіку. Ну і далі параметри можна буде "підкручувати".

Олексій Кущ уточнює, що ліміти – це спроба вплинути на тіньову економіку загалом, а не тільки на нелегальну ігорку.

"Це намір боротися з тінню, транзакціями, з тим, що зараз формується паралельна економіка. Але це буде контрпродуктивно. Бо треба розуміти причини появи тіньової економіки. Вони – у помилкових економічних управлінських рішеннях, - резюмує аналітик, -Тож можна боротися із наслідками, але це як боротися із дощем. Тобто є спроба загнати у офіційні платежі. Я думаю, що виловити нелегалів не вийде. Ліміти дещо збільшать витрати тіньового бізнесу. Коли той самий гральний бізнес робить поповнення рахунків, задіяна ціла армія людей. Після обмежень він більше витрачатиме на інфраструктуру та адміністрування, але це його не зупинить. До того ж багато хто думає, що знищувати паралельну економіку – це позитив. Але паралельна економіка є живою тканиною загальної економіки. Якщо немає умов життя в офіційному сегменті, знищення цієї живої тканини призведе до того, що загальна економіка скоротиться, а перетікання в офіціал не буде".