Нашестя сарани: херсонські фермери рахують збитки

На Херсонщині зафіксували масовий розвиток сарани. Ситуація почала набувати критичного характеру на початку червня. На сполох забили місцеві фермери, які помітили на своїх посівах масове поширення сарани та її міграцію.

Фахівці управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області провели обстеження території та відібрали зразки шкідників. На території Борозенської громади офіційно запровадили особливий режим захисту рослин.

За результатами аналізу ДУ «Миколаївська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» встановлено видовий склад небезпечного багатоїдного шкідника — італійський прус і сарана марокканська. 

Самотужки нашестя не побороти

Підприємець із Борозенщини Олександр Гузій вирощує зернові, зернобобові та олійні культури. У сівозміні — пшениця, ячмінь, горох, соняшник. Фермер обробляє 200 га землі. Місяць тому він стикнувся із нашестям сарани. Масовий осередок комахи з’явився на покинутих полях великого агропідприємства, а звідти шкідник мігрував до сусідніх господарств, зокрема й до підприємства Олександра Гузія. Сарана пошкодила 5-10% посівів соняшнику.

Олександр Гузій, ФОП: Середній урожай соняшнику в нашому господарстві приблизно 1,5-2 т/га, сарана цього року знищила 4 га. Якщо втрати перерахувати на гроші, то виходить, що ми недоотримаємо 160 тис. грн прибутку, і це лише на одному полі. 

За словами Олександра Гузія, боротися із сараною досить затратно. На ЗЗР потрібно витратити приблизно 500 грн/га, і обробки слід проводити кожні 5 днів — обприскувати поля, лісосмуги. Проти сарани ефективними є фосфорорганічні інсектициди, які мають фумігуючу дію, але їдкий запах.

Найтяжче очистити від шкідника лісосмугу, адже він, як правило, ховається в траві під деревами, де зазвичай відкладає яйця, з яких пізніше вилуплюються личинки. Для цього найкраще застосовувати садовий обприскувач, пояснює Олександр Гузій.
Перший тиждень фермер самотужки боровся з комахами шляхом обприскування країв полів, але результату не досягнув, тоді почав шукати допомогу.

Олександр Гузій, ФОП: Наразі до ліквідації проблеми підключилися Херсонська ОВА, Борозенська сільська рада, яка профінансувала заходи з обприскування осередку поширення сарани, забезпечила дрони для обробки лісосмуг і полів. Таким чином ми змогли обробити 100 га занедбаного поля — епіцентр розмноження комах, аби сарана не встигла сформувати крила та мігрувати далі. Звичайно, ми шкідника повністю не побороли, але хвилю вдалося збити. Наразі моніторимо посіви.
Окрім самостійного огляду полів, господарство також раз на 2-3 дні перевіряє інспекція з Держпродспоживслужби. Ситуацію тримають на контролі, з підприємцем постійно на зв’язку. Олександр Гузій каже, що було би набагато гірше, якби не відгукнулися представники адміністрації, сільської ради та санітарна інспекція. 

Якби випали дощі, ситуація була би іншою

Зазвичай сарана з’являється в дуже посушливі роки. Активно поширюється на забур’янених посівах, які не обробляються сільгосптехнікою, оскільки агрегат, коли працює в полі, пошкоджує яйце, личинку комахи, тоді масового поширення не відбувається. Живиться сарана зеленими рослинами й мігрує туди, де для неї є їжа. Комаха боїться вологи, тому, якщо випадають дощі, її личинка гине. Але цього року Херсонщину оминають опади, тож відбувся сплеск популяції шкідника.

Сьогодні сарану вже помітили на Одещині, Вінниччині, Запоріжжі. Якщо не вжити невідкладних заходів, комаха летітиме далі по Україні. 

AgroPortal.ua