Нa Xepcoнщинi вiд вiйни cтpaждaють люди i твapини

Від навали російських військ в Україну потерпають не тільки люди, а й ні в чому не винні тварини. У державному дослідному господарстві «Асканійське» (село Тавричанка Каховського району Херсонщини) мукають корови – просять, щоб їх подоїли. Елітних корів тут аж шістсот, і дають вони по тринадцять тонн відбірного молока на день. Раніше його відправляли переробникам, і ті його брали із задоволенням – адже жирність підвищена, а якість висока. Та тепер його нікуди не відвезеш: ведуться бойові дії, а дороги вщерть заповнені російською технікою. Тож свіже молоко просто роздають селянам задарма, хто скільки схоче. Першого дня бойових дій спільними зусиллями місцеві випили два молоковози, другого подужали тільки півтора. На додачу до всіх бід, ще й світло на п’ять годин вимкнулося: для запуску доїльної апаратури довелося вмикати дизель-генератори. Адже годувальниць не попросиш не доїтися – будуть бідненькі мучитися.

— Ми під окупацією, але вона не вічна – рано чи пізно загарбники підуть. А от селянська праця якраз вічна: хоча дорогами суне російська військова техніка, ми вивели в поля свою, мирну – трактори. Сіємо ярий ячмінь, льон, кормову суміш, але на тому все. Адже палива залишилося «крихти», і на заправках його не купити — там уже нічого немає, — розповів директор ДПДГ «Асканійське» Віктор Найдьонов. – Російські війська у наше село не заходили – стоять вздовж зрошувального каналу. Та боїмося, щоб мародери у цей непевний час не навідалися. Тому створили для охорони порядку свій громадський патруль: на ніч патрулюють 5-7 місцевих чоловіків із рушницями.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ, Новий день