На окупованому півдні України масштабна посуха: міліють найбільші водосховища і зникають річки

За останні два місяці осені по всьому окупованому півдню України склалася катастрофічна ситуація із запасами прісної води. Буквально на очах зникають річки, міліють водосховища та ставки на Запоріжжі, Херсонщині і в Криму.

Приміром, у Бердянську навіть двічі на добу обмежують водопостачання через стрімке падіння рівня річки Берда, а в Криму вже пересохли найбільші водосховища півострова.

Бердянське водосховище на річці Берда – єдине джерело питної води для багатотисячного міста. Як показують супутникові дані, водойма почала стрімко міліти у вересні і на сьогодні  рівень води досяг критично низької позначки у 19  метрів і продовжує знижуватися на 1-2 сантиметри щодня.
І це не єдина проблемна ділянка, обміління також спостерігається вище за течією, в районі Стародубівки. Наразі загарбники змушені вдаватися до екстрених заходів – запроваджувати погодинні відключення води, знижувати тиск в міських мережах.

Екологи зазначають, що така ситуація може призвести до незворотних наслідків для екосистеми регіону. Надмірна експлуатація Бердянського водосховища, особливо в умовах посушливої осені, створює загрозу для всього водного балансу території. У навколишніх селах усі ставки так же стрімко міліють, втім, як і по всьому Північному Приазов’ю.
За 50 кілометрів на схід від водойми на річці Берда аналогічна проблема простежується на Старокримському водосховищі на річці Кальчик, з якого живиться Маріуполь. Рівень води падає і, майже, в усіх ставках в радіусі 100 кілометрів довкола окупованого міста Марії.  

Пересихання річок Приазов’я і нестача прісної води напряму впливає на екологію Азовського моря, в якому за останні роки в рази підвищується солоність, а разом із нею – кількість медуз.
По території Запорізької області протікає 65 річок, До південної групи відносяться річки Великий та Малий Утлюк, Молочна, Берда, Обіточна, Лозоватка, Джекельня, Домузла, Корсак та інші — всього їх 40. На початку 2024 року окупаційна адміністрація оголосила кампанію з розчистки і активно піарить її на своїх пропагандистських ресурсах.

«І Мінекології, і Мінприроди сьогодні виділяють кошти на формування програм системного оздоровлення басейну Азовського моря, в першу чергу, засобами очищення малих річок, які впадають у море і являють собою екологічний і необхідний прісний баланс для моря», – розповідав у березні 2024-го пропагандистам гауляйтер ТОТ Запорізької області Євген Балицький. 

Російських грошей місцевим колаборантам вистачило на розчистку трохи більше 20 кілометрів на трьох річках – Домузла, Малий Утлюк та Обіточна. Загальна довжина тільки малих річок Запорізької області –  майже 2 400 кілометрів, а більшість з них знаходяться на окупованій частині регіону.
Нинішнє обезводнення півдня є прямим наслідком злочинних дій російських окупантів. До підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року значна частина водопостачання Бердянська забезпечувалася саме з цього водосховища. Після  терористичного акту окупаційна влада була змушена повністю перейти на забір води з річки Берди, що призвело до її надмірної експлуатації. 

Ситуація ускладнюється катастрофічним станом міських водопровідних мереж, знос яких, за повідомленнями самих же окупантів, сягає 95%. При цьому фейкова влада не має ані ресурсів, ані реальних можливостей для системного вирішення проблеми.

«Вода зі свердловин набагато якісніша, вона покращить загалом «картинку» води, яка надходить для мешканців Бердянська», – коментував у так званих «ЗМІ» гауляйтер Бердянська Олександр Сауленко в жовтні 2024 року. 

Дуже схоже, що «для картінки» та подальшої імітації бурхливої діяльності окупаційна влада Запорізької області в жовтні створила так зване муніципальне унітарне підприємство «Південний груповий водовід», керівником якого призначила місцевого зрадника Миколу Миколайовича Матвійчука. На сьогодні відомо, що на балансі організації перебувають шість свердловин у Якимівському районі та насосна станція, які мають забезпечувати водопостачання для шести тисяч мешканців.  

«Питної води майже немає в населених пунктах тимчасово окупованого півдня області. Ворог обіцяв зробити свердловини, але вони змогли забезпечити водою лише 10% потреб. Тож люди потерпають і від нестачі водопостачання», – коментував ситуацію з водопостачанням на ТОТ голова Запорізької ОДА Іван Федоворов у вересні 2024 року.
 Окупована Херсонщина від теракту на Каховській ГЕС постраждала найбільше і досі оговтується від наслідків влаштованого Росією екоциду. По всьому регіону є гострий дефіцит питної води, не кажучи  вже про сільськогосподарські потреби. В березні 2024-го гауляйтер Сальдо озвучив чергові фантазії про часткове переобладнання русла Північно-Кримського каналу, розбивши його на озера або ставки, в яких зберігатиметься вода з артезіанських свердловин. У червні він вже анонсував, що за 60 млрд. рублів з Каланчацького лиману за два наступні роки зроблять одне з основних джерел прісного водопостачання на південному заході Херсонської області. Водночас, навіть російські так звані експерти визнають, що запаси підземних вод и близько не зможуть замінити Каховське водосховище. 

«Ні, на жаль, не вдасться, тому що обсяги води, які вдасться отримати, видобуючи її зі свердловин, і обсяги води, які можна було отримати з Каховського моря, абсолютно непорівнянні. У Каховському морі було 18 км кубічних води, 18 млрд. тонн. Простій людині складно утрамбувати собі цю цифру в черепну коробку, вона знаходиться за межами нашого розуміння. І тонна як би тисяча кілограм, виходячи зі своєї ваги 80-90 кілограм, вже здається ого-го. Тож ні, не вийде», – заявив ще 5 липня 2024 року місцевим пропагандистам Іван Лізан,  голова аналітичного бюро та аналітик проекту «СОНАР-2050».
Врешті, про які нові озера та ставки фантазує Сальдо, якщо не в змозі зберегти існуючі. У травні гауляйтер звітував про порятунок водойми в селищі Іванівка, а в червні пропагандисти вже зняли цілий сюжет про ставок – чи не найбільшу гордість місцевих мешканців. Як видно на супутникових знімках, цей штучний басейн почав засихати в липні і станом на кінець жовтня води в ньому не залишилось.
Нетипова осіння посуха 2024 року, звісно, не оминула окуповану Херсонську область. Серед іншого висохли озера Чорнянки, найбільше з яких мало площу понад 2 квадратних кілометри, майже зникли схожі водойми в селищі Бехтери,  обміліли ставки в Нижніх Сірогозах, Новоолександрівці та знамените Рожеве, або Лемурійське озеро.
У Криму проблеми з водою тривали вісім років російської окупації, потім, після захоплення  Херсонщини у 2022-му році привалило щастя у вигляді краденої дніпровської води із разблокированного Північно-Кримського каналу. Однак після того, як російські терористи підірвали греблю Каховської ГЕС ситуація близька до критичної.

У Тайганському водосховищі не залишилося корисного обсягу води.

Пересохле дно водосховища заросло колючими бур’янами. Тепер мало шансів, що воно відновиться наступного року, оскільки зможе наповнюватись лише в тому разі, якщо як мінімум на 80% заповниться Білогірське водосховище, а вже звідти самопливом по каналу піде наповнення Тайганського водосховища.

«Дуже посушливе літо, у нас за середньорічними метеоспостереженнями це одне з найпосушливіших за останнє десятиліття точно. Не було опадів, звичайно ж, упав рівень підземних вод», – коментувала в жовтні 2024 року т.з. «міністр екології та природних ресурсів» окупаційного уряду в Криму Ольга Славгородськая.
При цьому Білогірське водосховище зараз теж практично без корисного обсягу, а враховуючи прогноз про посушливість наступного року, є велика ймовірність, що набрати потрібний рівень води до травня 2025 року водоймище не зможе. 

Дефіцит води в посушливі літо і осінь призвело не лише до недобору урожаю, а й поставили під загрозу саме існування тваринництва на півострові.

«Виробництво молока у Криму я не випадково назвав для нас не найпростішим. Ми дуже спекотний регіон. Відсутність води з Північно-Кримського каналу поставила взагалі тваринництво у Криму під дуже велике питання – давайте говорити чесно та відверто», – заявив нещодавно т.з. «міністр сільського господарства» окупаційного уряду в Криму Денис Кратюк.
Через пересихання річок приплив води до Партизанського та Чорноріченського водосховищ припинився, повідомляло Кримське управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища в огляді про стан річок  у серпні 2024 року. 

На супутникових знімках помітно, що вдвічі зменшилось Керченське водосховище, Фронтове, почали міліти Загорське і Аянське, пересихають річки на півночі півострова.
«Сьогоднішні умови дозволяють говорити про те, що відновлення подачі води до Північно-Кримського каналу в найкоротший термін можливе і дуже швидко та ефективно. Тому загалом жодна водна блокада Криму не загрожує, тими заходами, які були вжиті «до», можна сказати, що вони були для забезпечення принаймні побутових потреб достатніми,» – гауляйтер Аксенов виступав у грудні минулого року, а в жовтні цього вже звернувся до  аграрного віце-премʼєра Дмітрія Патрушева  з проханням підтримати створення в Криму двох нових водосховищ: для Алушти на 8,5 млн. кубометрів води та для Ялти – на 5,5 млн. кубометрів. Проект потягнув на  22 мільярди рублів. Водночас на півострові продовжують буріння свердловин, як вони це робили в попереднє десятиліття, виснажуючи підземні запаси.На фото зверху: Птахи на дні обмілілого Партизанського водосховища в окупованому Криму, жовтень 2024 року. Фото: соцмережі​