На Херсонщині росіяни викрадають та катують українців аби ті на них працювали

Майже з перших днів війни Херсонщина опинилась в окупації російських воєнних. Після захоплення регіону вони намагалися створити картинку свята звільненого та щасливого населення, але сценарій у Херсонській області провалився. Тому ворог змінив тактику: вони блокують евакуацію та гуманітарну допомогу, викрадають активістів, журналістів, представників місцевих рад. Хочуть зламати, залякати та примусити працювати на себе вільних українців.

Політичний оглядач, голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий написав на своїй сторінці у Facebook, що мирні громадяни виявляються беззахисними перед грубою силою російських військових.

«На тимчасово окупованих територіях Херсонщини російські окупанти викрадають мирних жителів, б’ють, проводять тортури. Їм не надають адвокатської допомоги, судового захисту, ігнорують їх базові людські права та свободи. Окупанти утримують викрадених людей у тюремних камерах у Херсоні», – йдеться в дописі.

За його словами, доля багатьох мирних громадян невідома вже багато днів.

В Херсонській обласній прокуратурі на запит журналістки Bihus.info відповіли, що з моменту російської агресії правоохоронці зафіксували 141 факт викрадення або зникнення людей. Відкрили 71 провадження за ознаками порушень законів і звичаїв війни. За їхніми даними, з початку російської агресії на Херсонщіні були викрадені мери, сільські голови, старости, секретарі та депутати місцевих рад, поліцейські, журналісти і навіть два священика.

Станом на 8 квітня (дата відповіді на запит) 54 цивільних були звільнені з полону.

Журналіст із Каховки Олег Батурін 8 днів провів у застінках російських військових. За його словами, одна з цілей ворога – знищення незалежної журналістики в Україні.

«Росіяни методично знищують пресу та свободу слова. У Генічеську, який потрапив під їхній контроль і де муніципальна влада пішла у відставку, місцеві інтернет-газети були негайно закриті. З початком війни припинили виходити й багато газет по всій Херсонській області», – каже Олег.

Олег Батурін отримав перелом 4 ребер від “визволителів”, але не скорився
Його вразила ненависть, з якою росіяни ставляться до людей, яких вони викрадають, і жорстокість, з якою вони їх катують.

«Я досі згадую цей перший вечір, першу добу перебування в полоні. Я не хочу про це більше згадувати, але воно постійно в моїй пам’яті», – каже чоловік.

Під час допиту йому погрожували катуванням та вбивством.

«Вони детально розписували, як вони будуть ножем зрізати всю мою шкіру – щоб я повільно просто вмирав у муках, як вони будуть виколювати мені очі, відрізати вуха, різати кінцівки, якщо захочуть, то вони мене розстріляють, але вони хочуть, аби я дуже мучився. Казали, що можуть судити мене по закону воєнного часу «Вот просто тут тройкой соберемся и приговорим к расстрєлу», – згадує Олег Батурін.

Після того допиту його з іншими полоненими кинули в автозак.

«Там інших полонених били, і мене там били. Били під час затримання, під час перевезення з Каховки до Нової Каховки і під час перебування у будівлі поліції Нової Каховки. І під час першого допиту в Херсоні теж били» – каже він.

Допити й тортури тривали хвилин 30-40. Після того вони перевели полоненого в інше приміщення де прикували наручниками до батареї і тримали так 13 годин з 20:00 до 9-ї години наступного ранку. Без їжі, в дуже холодному приміщенні.

«Умови були жахливі – було дуже холодно оскільки тоді були дуже морозні, холодні дні і особливо ночі. Був кран, але не було мила, щоб помити руки. Кожного ранку я промивав контактні лінзи просто брудними руками. Інакше я б просто не міг би розплющити очі. Був туалет – дірка в підлозі, але не було туалетного паперу. Подушкою, ковдрою або матрацом мені слугувала моя куртка», – згадує Олег.

До речі, скористатись туалетом він зміг лише наступного дня після викрадення – коли його з Нової Каховки перевезли до Херсону.
Зараз Олегу вдалось виїхати з міста, він з родиною в відносній небезпеці.

«Після пережитого, намагаюся відновити як свій фізичний стан – адже після полону в мене діагностували перелом чотирьох ребер, так і психологічний», – каже він.

З численними травмами з полону повернувся й голова Бехтерської сільської ради Михайл Бурак.

Як зазначили в Асоціації міст України він активно забезпечував громаду продовольством, допомагав фермерам в організації посівної кампанії, не зрадив своїй патріотичній позиції. За що окупанти, ймовірно, йому і помстилися.

Помстились російські воєнні й журналісту Сергію Цигипко. Його викрали 12 березня й досі до рідних він не повернувася.

«О 9-й ранку він вийшов з дому зі своїм собакою Айсом, поніс ліки та харчі для моєї мами. Але туди не дійшов, не повернувся додому, телефон у нього двічі включався на якісь хвилинки та все. Лише голосові повідомлення я мала змогу відправляти, більше нічого», – розповіла журналістам дружина Сергія Олена.

За її словами, після оголошення в соцмережах про зникнення чоловіка, до неї почала надходити інформація від людей, які його бачили. Виявилось, що Сергія затримали на блокпості.

«На кожну людину витрачалося 2-5 хвилин. Але сказали, що чомусь Сергія тримали дуже довго», – розповіла жінка.

Більше чоловіка ніхто не бачив.

«Я двічі зверталась до російських поліціянтів, що в нас зараз панують, там кажуть що в них його не має. Я звернулась до ставленика російських військових, що розмістився в міськраді, він відповів, що Сергій у Херсоні і не треба хвилюватись – його не катують», – каже Олена.

Але жінка цьому не вірить і продовжує шукати, писати, розповідати про викрадення чоловіка, в надії що його повернуть.

«Сергію 60 років, до того ж є проблеми з серцем, а лікарів, як я чула до полонених не пускають», – каже вона.

Про те, що до затриманих не пускають лікарів, розповів й Олег Батурін. За словами чоловіка, в слідчому ізоляторі Херсона був хворий іноземець й росіяни лікували його невідомими ліками.

«Хворому намагалися вколоти якийсь антибіотик. Жодних лікарів ні до кого не допускали. Комусь валідола з водою з-під крану, комусь укол незрозумілий», – каже він.

Не дивлячись на те, що Сергій Цигипа більше місяця в полоні, рідні не втрачають надію на його визволення.

«Це все дуже боляче переживати, але знаємо, що він сильний і все витримає. Чекаємо. Молимося. Любимо», – каже донька Дарья.

Викрадають окупанти не тільки чоловіків, їхними полонянками стають й жінки. За словами голови Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва, 6 квітня російські воєнні незаконно затримали Венеру Куртбедінову, що мешкала в селі Новоолексіївка.

«Окупанти незаконно проникли у житло (проводили «обшук») Венери Куртбедінової. Після “обшуку” Венеру відвезли у невідомому напрямку, повідомивши дітям, що через 1 годину їхня мати повернеться», – написав він.

Проте Венеру Куртбедінову утримували біля 2 діб. Дома її чекали шестеро дітей, з яких четверо неповнолітні.

Поки невідомо в якому стані зараз Венера.

Масштабна війна росії проти України триває із 24 лютого. Росія відмовляється називати своє вторгнення війною і наполягає, що це – «спеціальна військова операція» з метою «демілітаризації та денацифікації». Однак, в Херсонській області військові РФ вчиняють справжній терор щодо мирних українців. Численні факти викрадення та катування місцевих жителів – військові злочини, які прямо порушують норми Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Адже з особами, які не беруть активної участі в бойових діях поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації.

«Є забороненим стосовно зазначених вище осіб насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури», – йдеться в документі.

Від редакції. Описані нижче факти мають офіційні підтвердження і вже описувалися низкою ЗМІ. Наша ж основна задача – зібрати свідчення очевидців та потерпілих, які в подальшому можуть бути використані для розслідувань правоохоронних органів.

Олеся Ланцман, bihus.info