Міни, борги, знищена техніка, господар, що загинув – Як фермерське господарство Херсонщини оговтується після окупації

Заміновані поля, знищена техніка, нестача грошей на купівлю посівних матеріалів та добрив – це неповний перелік труднощів і випробовувань, яких нині зазнають херсонські фермери. Про те, як виживає велике фермерське господарство в Малій Олександрівці, та чого аграрії потребують найбільше, журналістам Вгору розповів його директор Ігор Цимбалістий.

Попри трагедію та безліч проблем, вирішили обробляти землю

Ігор Цимбалістий – директор сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь», що в Малій Олександрівці, спадковий фермер. Раніше працював на землі разом із батьком, але той загинув після деокупації, підірвавшись на протитанковій міні. У господарстві Ігоря майже 2000 гектарів полів, на яких у мирні часи вирощували соняшник, пшеницю, ячмінь, рапс, і горох.

За час війни та окупації господарство зазнало величезних втрат. Геть зруйновано склад. Російські окупанти викрали та знищили багато сільськогосподарської техніки. Понівечені всі комбайни. Один трактор згорів у складі разом із продукцією, другий вкрали, а третій разом із трактористом підірвався на міні. Два самохідні обприскувачі геть посічені після прильоту касетних снарядів. Розтрощена й сівалка для просапних культур.

Тракторист, що підірвався, отримав поранення, але лікарі врятували йому руку і він продовжує працювати. А батькові Ігоря не пощастило. У грудні 2022, невдовзі після звільнення, селяни взялися шукати свою техніку, розкрадену окупантами. Іноді, тікаючи, ті кидали її посеред дороги через нестачу пального чи якісь несправності. Хтось сказав батькові Ігоря, що люди бачили на дорозі їхній бензовоз. Батько поспішив пересвідчитися, але не доїхав – на польовій дорозі підірвався на протитанковій міні. Попри цілу низку проблем і трагедію, у господарстві все ж вирішили обробляти землю.

За словами Ігоря, змусили працювати на неперевірених саперами полях кредитні борги та зобов’язання перед пайовиками. Але обираючи землю під оранку, вони з працівниками уникали угідь, де раніше розташовувалися окупанти, адже там могли бути міни. Сам Ігор у період окупації виїздив на підконтрольну Україні територію, тож визначити небезпечні ділянки йому допомагали жителі Малої Олександрівки, які залишалися в селі.

Лінія фронту пролягала попід річкою, зрозуміло, що там взагалі заміновано все. Старалися поратися на тих полях, які розташовані далі, – пояснює фермер.Спочатку землю оглядали з повітря за допомогою квадрокоптера, а щоб було краще видно, випалювали нескошені торішні посіви. Потім нишпорили з металошукачами. Всі небезпечні знахідки позначали й повідомляли про них саперів. А ті підривали їх або виносили з поля.

За словами Ігоря, мін на тих полях не було, натомість знаходилися касетні боєприпаси, ракети з "Урагану" та з "Граду".

Про прибутки думати зарано, а звільнення від сплати податків вже немає

Наразі “Промінь” обробляє вже 1400 гектарів угідь. Директор підприємства стверджує, що пайовикам минулого року виплатили 50% орендної плати. В цьому році сподіваються розрахуватися вже сповна.

Про комерційне розмінування й можливість отримати 80% компенсації вартості від держави він чув, але, за його словами, господарство нині ледь зводить кінці з кінцями, тому ця пропозиція не слушна. Аграрії вирішили дочекатися гуманітарного розмінування решти земель. У громаді воно триває близько року, а на полях “Променя” сапери працюють із торішнього грудня. За цей час із 600 гектарів потенційно небезпечних земель очистили близько 100.

Загалом, із початку гуманітарного розмінування на правобережжі Херсонщини до 15 травня розміновано вже понад 41% територій. За тиждень з 8 по 15 травня сапери перевірили 8 тисяч 187 гектарів полів.

Як розповів Ігор Цимбалістий, у першій рік після звільнення працівникам “Променя” вдалося посіяти трохи соняшнику. Цьогоріч посіяли вже й зернові – пшеницю, ячмінь. Це стало можливим, зокрема, й за підтримки міжнародних благодійників. Від благодійного фонду “Жнива Перемоги” аграрії отримали новий трактор. За програмою однієї з торішніх державних програм господарству надали добрива та насіння соняшнику.

Ми отримали 60 мішків класичного насіння соняшнику і 30 мішків насіння, яке треба сіяти з застосуванням гербіциду. А зараз подали заявку на модульні зерносховища, – розповідає фермер.Інформацію про допомогу від держави та благодійників він отримував від жителів громади, старости, друзів та колег. Бо всі, хто зараз працює на землі, постійно моніторять таку інформацію та діляться нею одне з одним. Однак він зауважує, що більшість пропозицій розраховані на підтримку фермерів які мають до 120 чи до 500 гектарів землі, а допомоги для великих господарств, як в Ігоря Цимбалістого, – дуже мало.

Питання щодо підтримки державою великих та середніх фермерів порушував і очільник департаменту сільського господарства Херсонської ОВА Дмитро Юнусов. За його словами, бюджетоутворювальними є підприємства, у яких понад 2-3 тисяч гектарів. Але державні програми фінансуються міжнародними донорами, які вважають, що підтримки більше потребують дрібні підприємства, а великі в змозі впоратися з усіма проблемами самотужки. Тому поки все, на що вони можуть розраховувати, – це пільгові кредити, допомога технікою та модульними зерносховищами чи рукавами для зберігання зерна. Щодо зерносховищ і рукавів, за словами Дмитра Юнусова, пріоритет надаватиметься саме великим господарствам.

Найбільше, ділиться Ігор Цимбалістий, для подальшої роботи їм бракує техніки. Він пояснює:

Працювати в полі одним трактором і виконувати різні операції важко. Також дуже потрібен оприскувач, адже без боротьби зі шкідниками й врожаю може не буде.Скаржиться фермер і на те, що відколи почав щось вирощувати, господарство більше не має звільнення від податків, хоча про прибутки думати ще зарано, хоч би розрахуватися з боргами. Ще одне проблемне питання – кредити. Фермери потребують зменшення відсоткової ставки та пом'якшення процедури виплат.

Ігор звертає увагу й на погану логістику в умовах війни. Бо автівки з продукцією “Променя” в Одесі стояли по два-три тижні в черзі на розвантаження. Значно зросли ціни на добриво та пальне, натомість вартість зерна у порівнянні з мирними роками знизилася в рази.

Ми здавали тонну насіння по 18-19 тисяч гривень, а цього року по 11-12, – зазначає Ігор.Він констатує: працювати фермерам дуже важко, але вони не втрачають надії, що все потроху нормалізується, зокрема, й цінова політика стане лояльнішою.

Про зниження вартості зерна розповідав і Дмитро Юнусов. Як він каже, раніше за тонну пального давали три тонни зерна, а сьогодні треба віддати десять. На його думку, на формування ціни зерна більше впливає міжнародний ринок, а держава це врегулювати не може. А на собівартість продукції – логістика. Дмитро Юнусов інформує, що влада розглядає можливості здешевлення доставлення зерна до пункту призначення. Планують відремонтувати низку доріг, тоді зерно возитимуть коротшим шляхом. Порушували й питання створення залізничних маршрутів доставлення зерна.

Щодо оподаткування, то зміни, внесені до податкового кодексу України в травні 2023 року, дозволили військовим адміністраціям населених пунктів надавати пільги на 2023 рік зі сплати місцевих податків у зв'язку з потенційним забрудненням вибухонебезпечними предметами.

Органи місцевого самоврядування та військові адміністрації населених пунктів мають право встановлювати пільги зі сплати земельного податку, екологічного податку та земельного єдиного податку четвертої групи – це саме сільгосптоваровиробники.

Ми провели наради з військовою адміністрацією. За їх результатами більшість громад прийняли ці пільги. Конкретно у випадку Великоолександрівської громади, до якої належить і Мала Олександрівка, там вирішили не надавати пільги всім фермерам, а розглядати індивідуальні заяви, – пояснює Дмитро Юнусов.Ігор Цимбалістий своєю чергою каже: пільги з податків торік мав, але їх варто було б продовжити ще на рік, щоб господарство змогло зібрати перший більш-менш нормальний урожай і мало чим розраховуватися з податковою, банком і пайовиками.

Важливо розуміти, що для повноцінного функціонування та подальшого забезпечення країни продовольством, херсонські товаровиробники, особливо з бюджетоутворювальних господарств, потребують довгострокової підтримки з боку держави, зокрема й в оподаткуванні.