Колекція Херсонського художнього музею поповниться творами польського художника

Польський митець вирішив передати свої твори розграбованому херсонському музею.Ідеться про художника Леха Федишина – пишуть на фейсбук-сторінці Херсонського художнього музею.

Лех Федишин, ідеться в дописі, родом з міста Бельсько-Бяла, яке називають малим Віднем. Це місто поєднало три культури, і митець звертає увагу на те, що його прізвище має українське коріння. Художник каже, що зв'язок з Україною може відчувати кожний поляк, що ми є слов'янами, справжніми сестрами і братами.

«Мені хотілося б заповнити ту порожнину, яка утворилася внаслідок пограбування. Роботи, які я передаю в дар, є свого роду даниною та застереженням. Мистецтво має бути універсальним і доходити до широкого кола глядачів. Але передусім воно має існувати у віртуальному вимірі, щоби молоді люди в цілому світі, незважаючи на збройні конфлікти, мовні та економічні бар'єри, мали змогу черпати натхнення з цього мистецтва. Мистецтво має бути доступним», – розповідає художник.

Художньою керамікою Лех займається від дев'яти років. Правда, мистецтво не стало професією — його увагу захопили більш прагматичні речі, зокрема маркетинг, б'юті-індустрія, час від часу він працює і як журналіст. Повернувся до дитячого захоплення керамікою він зовсім нещодавно — як до хобі під час пандемії коронавірусу. Зараз твори художника-аматора є в різних приватних колекціях.

Надихає займатися саме керамікою час, який за десятки тисяч років залишив свої свідоцтва у вигляді решток кераміки.

Від своєї знайомої художник-аматор дізнався про пограбування музею в Херсоні, і в нього з'явилося бажання передати свої роботи в дар. Друзі допомогли знайти контакти музею, зв'язатися з Владою Дяченко, і на зустрічі у Варшаві херсонці познайомились із цими дарами.
Декоративна миска темно-бронзового кольору не має назви, бо є зразком ужиткового мистецтва. Ії можна використовувати і за призначенням, і як декор. Це образ, який асоціюється з органічною глибиною, космічним простором, чорною дірою. А головне те, що кожен глядач може інтерпретувати твір по-своєму.

Чорно-блакитні вітрила — то мистецька реакція на трагедію не локальну, але міжнародну, на конфлікт світів, на катастрофу в Каховці. Червоні крапки символізують жертв війни, а блакитний, чорний і золотий кольори — надію на відродження.

Інсталяцію на тему джерел можна інтерпретувати вільно. зворотний бік інсталяції нагадує сонце або знак атома, і цей символ може бути застереженням для світу. Це особливо актуально зараз, коли росіяни лякають світ то застосуванням ядерної зброї, то своїми діями на Запорізькій АЕС.

Тож зараз музей очікує на доставлення трьох робіт митця і мріє про ті часи, коли зможе показати їх херсонцям наживо.