Херсонці дискутують, що має бути замість пам’ятника Потьомкіну

Питання на своїй сторінці у Фейсбук підняв гендиректор театру ім. М.Куліша Олександр Книга. Він вважає, що вже зараз треба вирішувати, як виглядатиме сквер біля академічного театру.

“І знову постає перед жителями міста питання: хто із достойників займе це чільне місце? Давайте разом вже сьогодні подумаємо над цим питанням. Закінчиться війна, відбудуємо місто, приїде до нас багато туристів з різних країн… Тож яких героїв ми будемо їм презентувати?”, – написав Олександр Книга.

Пост про порожній постамент у центрі міста затягнув у дискусію багатьох херсонців. Серед пропозицій – встановити пам’ятник ЗСУ, богині театру Мельпомені, Миколі Кулішу.

-Для мене герої наші захисники! Наші хлопці та дівчата, які захищають Україну від рашистської орди ціною своїх життів! Для мене все інше знецінилося! Герої сьогодення на передовій! Герої, безперечно, волонтери, які, ризикуючи, кожен день роблять свою нелегку роботу! Всім їм я низько вклоняюся, а все інше вже далеко у прошлому, – пише користувачка Фейсбук на ім’я Яна.

“Сквер біля нашого театру, тому сквер повинен бути театральний і пам’ятник древньогрецькій богині Мельпомені така моя думка”, –
пише Юлія Чуприна.

“Я за те, щоб біля театру був пам’ятник Миколі Кулішу. Ми маємо повертати драматурга і на сцену, і в наше місто”, – вважає Наталя Грабовецька.

А от частина учасників виступили за те, щоб на місці вивезеного окупантами бронзового Потьомкіна більше не було ані постаментів, ані пам’ятників. Замінювати одну статую іншою, одного ідола на чергового – хіба це не радянське кліше? Тим більше, що ця сама місцина, де ще донедавна був російський Потьомкін, встановлений сальдо, все це переживала і не раз.

“Незмінні історичні традиції – знесли один пам’ятник, встановили інший, співвідносний часові… Не треба ніяких протистоянь пам’ятниками, знести постамент, розбити гарну клумбу на цьому місці і нехай люди насолоджуються вічною природною красою,а не кам’яними ідолами…”, – пише Алла Подлужна.

“Не треба ніякого пам’ятника. Сходи приробить, і нехай люди туди залазять. Такого ніде нема. Пам’ятаю, коли вже Карла Маркса там не було, поети херсонські туди вилазили і читали вірші. Смутно пригадую кінець 90-х. Такий флешмоб “я памятник себе”, – вважає Олена Ваніна.

“А можна все лишити як є, з оцим жовтоблакитним малюнком. Щоб розповідь про вкрадений пам’ятник, колаборантів і те, що історія має значення, лишилася”, – пише Ірина Староселець.

Як бачите, думок дуже багато і вони кардинально різняться, що цілком логічно, в кожного свій смак, свої вподобання. Та, напевно, вирішувати такі питання як перейменування вулиць, встановлення пам’ятників і т.д. мають фахівці у складі спеціальних комісій, з урахуванням думки громадськості, безумовно. Без опитування городян тут обійтися не може. Сподіваємось, все це буде, коли Херсон перейде в зону безпечного життя. А зараз місту, яке постійно атакує обстрілами ворог, явно не до порожніх постаментів. А їх у нас, як мінімум, три: потьомкінський, суворовський, ушаковський…