Херсонщина долає біди від великої води і її спадання після підриву росіянами Каховської ГЕС і греблі

У ніч на 6 червня росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС. Один із найбільших страхів жителів Херсонщини став реальністю. Мешканці населених пунктів, що знаходяться нижче за течією Дніпра, прокинувшись, побачили, що їхніми вулицями гуляють дніпровські води. Багато херсонців дещо недооцінили масштаб біди. Деякі з них принципово відмовлялися евакуюватись із приватних будинків, що знаходились у зоні підтоплення. 

«Це все почалось о 6 ранку. Я вийшов у двір і побачив, що вода прибуває. Ось з того часу це і триває досі, але евакуюватись я не збираюсь! Я все життя вклав у свій дім! Треба буде – перенесу речі на дах і буду там жити, тим паче у мене є човен», – розповів нашим кореспондентам херсонець В’ячеслав у перший день катастрофи, спостерігаючи, як його обійстя потроху наповнюється Каховським морем. Однак уже наприкінці того ж дня багато з них змушені були переглянути свої плани. Замість очікуваного підняття рівня Дніпра на 2-3 метри, повінь виявилась набагато більшою. Це, наприклад, село Садове, одне з передмість обласного центру. Тут частина вулиць «пішла під воду» на 6-7 метрів. «Моя хата повністю затоплена. Якісь речі вдалось урятувати, але побутова техніка, господарство – все пішло під воду!», – скаржиться пані Олена, жителька села Садове, що під Херосоном. 

У цьому селі всі жителі підтоплених будинків вчасно евакуювались і розселились у родичів та знайомих. Люди самоорганізувались одразу після того, як дізнались про підрив росіянами ГЕС, та виїхали з помешкань у зоні підтоплення. Однак коли спаде вода, повертатись багатьом із них буде нікуди – будинки з глиняної цегли і саману не витримують тиску води та руйнуються на очах. Насправді самоорганізація – це саме те, що врятувало херсонців від паніки, і дозволило пережити техногенну катастрофу без значних втрат. У цій багатоповерхівці в одному з мікрорайонів міста люди були відрізані від благ цивілізації протягом майже тижня, поки вода не почала спадати. Тут, на даху, херсонці створили свій власний  координаційний центр і штаб допомоги сусідам. «Херсонські комуни» – саме так хтось назвав співтовариства мешканців затоплених херсонських будинків, що об’єдналися заради спільної мети – вижити. 

Єдиним сполученням з «великою землею» у цієї «херсонської комуни» були човни МНСників і волонтерів. Кілька разів на день їм підвозили усе необхідне. Була налагоджена навіть доставка гарячого харчування, також на човнах. 

«Пенсіонери всі виїхали, а ми – ті, що молодші, – залишились тут, щоб допомагати і за будинком наглядати, – розповідає мешканець цієї багатоповерхівки Віталій. – У нас майже все є. Волонтери привозять щодня павербанки, воду та їжу. У нас із даху тепер можна, до речі, рибу ловити!», – жартує чоловік.За тиждень після підриву росіянами Каховської ГЕС вода у центральних районах міста почала спадати, залишивши після себе купи сміття, річкового мулу, речей херсонців і розливи пального. Жити на перших поверхах будівель, що були підтоплені, зараз неможливо. Трохи більше пощастило тим, у кого в домі був високий цоколь. 

З пані Ольгою ми познайомились на вулиці, коли вона намагалась просушити свої замочені повінню меблі. За її словами, у цьому районі рівень води почав зростати не поступово, а стрімко, що ледь не призвело до людських втрат. Виїжджати жінка не збиралась, сподіваючись, що стихія омине її дім.Свого хворого дідуся Ользі вдалося вивезти із затопленої квартири дивом: допомогли знайомі. Волонтери, які приїхали рятувати місто з усієї України, через комендантську годину змушені були зупинити свою роботу з евакуації до ранку. А місцева влада просто не реагувала на прохання про допомогу. 

«Коли ми подзвонили в адміністрацію і попросили про допомогу – нам відповіли: чекайте. Проте ситуація була кризовою, вода вже була у квартирі, а в мене «лежачий» дідусь! Довелось через знайомих зв’язуватися з будівельниками, що працювали поруч. Хлопці допомогли – винесли дідуся на руках над головою, бо води у дворі вже було чи не по шию. А з адміністрації нам так і не подзвонили. Навіть не перепитали, чи живі ми», – переказує події вечора 6 червня наша співрозмовниця. 

Води Каховського сховища також завдали шкоди місцевим підприємцям. Більшість крамниць у зоні підтоплення зараз потребують капітального ремонту, а на товар з них очікує тепер хіба що сміттєзвалище. Підрахунками збитків зараз займається власниця місцевої крамниці Ольга Чернишова. За її словами, через воду вона збідніла на понад мільйон гривень. Про якусь компенсацію від держави наразі не йдеться. Власники затоплених крамниць звернулись до місцевої влади з проханням хоча б допомогти з утилізацією зіпсованого товару, однак поки що – безрезультатно. «Ми просто хочемо, щоб влада допомогла вивезти нам неліквідний товар. Якщо ми викинемо його на смітник – ним можуть отруїтися безхатченки і тварини. Тут печиво, цукерки, морозиво – вода все це змішала з річковим мулом та побутовою хімією. Не хочу, щоб через мене хтось отруївся або підхопив інфекцію», – зазначає Ольга Чернишова. 

Ситуація на територіях Херсонської області, що знаходяться вище підірваної Каховської ГЕС, діаметрально протилежна. На відміну від Херсона, ці райони потерпають не від повені, а навпаки – від зневоднення. Левову частку води місцеві жителі брали саме з Каховського моря, яке стрімко міліє. 

Проблеми з водопостачанням вже відчувають прибережні громади правобережжя Херсонщини. У селах Нововоронцовської громади питну і технічну воду брали не з Дніпра, а з артезіанських свердловин. Однак зі зменшенням рівня річки впав рівень і у свердловинах. Місцева влада намагається розконсервувати резервні свердловини, проте цю роботу ускладнюють постійні обстріли росіян з протилежного берега. У вівторок херсонським енергетикам вдалося заживити свердловину у Нововоронцовській громаді.  З водою тепер будуть і жителі села Нова Кубань Борозенської громади – тут встановили нову водонапірну башту замість пошкодженої окупантами. Обласна влада запевняє, що збитки постраждалим від затоплення український уряд компенсує, а для тим, хто втратив житло, відбудують нове. Місцеві адміністрації вже отримали наказ підбирати земельні ділянки для будівництва. 

Тож за великою водою на Херсонщину прийшли й нові великі проблеми. Та, що найголовніше, росіянам не вдалося посіяти паніку серед місцевого населення. Херсонці, котрі витримали 9 місяців окупації та вже півроку живуть під постійними обстрілами, стійко зустріли і велику воду. Нові випробування ще більше згуртували людей з усієї країни. Херсонці, з якими ми розмовляли, просили передати українцям величезне «Дякую!». Саме завдяки допомозі сотень волонтерів і рятувальників з інших регіонів України херсонцям вдалось і вдається долати наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС. ПЕТРО КОБЕРНИК, Центр Журналістських Розслідувань