Як херсонці можуть домовитись зі своїми роботодавцями?

Літня відпустка більшості «білих комірців» не перевищить двох тижнів. Кожному третьому зі складнощами вдається взяти відпустку бодай на тиждень. Як показало опитування Міжнародного кадрового порталу «hh.ua», ті, кого не відпускають, стараються знайти компроміс із керівником — ідуть у відпустку в інший час, обіцяють виконати більше роботи до відпустки або лишатися на зв’язку, перебуваючи поза офісом.

Згідно з трудовим законодавством, співробітники мають право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 24 календарних дні. Проте, враховуючи особливості роботи бізнесу в Україні, далеко не всі можуть дозволити собі відпочивати так довго. І все ж більшість офісних співробітників прагнуть взяти принаймні тиждень саме в літній період.

Як показало опитування «hh.ua», літня відпустка «білих комірців» рідко перевищує два тижні. При цьому двоє із п’яти будуть відпочивати лише тиждень, а практично кожен десятий зможе забути про роботу всього лише на кілька днів. Використати право на двох-трьох тижневу відпустку зможуть не більше десятої частини опитаних, а лише одиниці будуть насолоджуватися відпочинком місяць і більше.

Серед літніх місяців найбільш популярними є липень і серпень, набагато рідше йдуть у відпустку в червні. П’ятій частині офісних співробітників вибирати не доводиться — вони змушені йти у відпустку тоді, коли відпустять.

Понад половина можуть без проблеми піти у відпустку коли хочуть і наскільки хочуть. Кожному третьому зі складнощами вдається вибити відпустку бодай на тиждень, і ще 6% не зможуть відпочити цього літа. Досить часто «білі комірці» зазначали, що навіть із врахуванням відпустки їм доводиться виконувати план за повний місяць або бути на зв’язку з клієнтами під час відсутності в офісі. Можливість брати відпустку в будь-який зручний час залежить від посади. Наприклад, топ-менеджерам простіше піти у відпустку на відміну від керівників відділів і рядових спеціалістів, яким доводиться узгоджувати свої дії з керівництвом.

Ті, хто не згоден із графіком відпусток, намагаються знайти компроміс із роботодавцем. Наприклад, двоє із п’яти йдуть у відпустку в інший час. Кожен четвертий зобов’язується виконати більше роботи до початку відпустки або працювати віддалено, знаходячись у відпустці. Кожен сьомий бере дні за власний рахунок. І дуже рідко офісні співробітники вдаються до радикальних заходів — звільняються або нечесним шляхом оформлюють лікарняний.