Історія Віктора Кривобородька та його дружини, які потрапили під обстріл окупантів

Майже одразу після втечі з Херсона російська артилерія обстріляла житловий квартал Таврійського мікрорайону міста. Уламки снаряда завдали важких травм Ользі Кривобородько. Навіть після кількох операцій та реабілітації, у неї досі не працює ліва нога, мучить постійний біль та обсідає страх.

Як розповідає її чоловік, Віктор Кривобородько, сталося це вранці 24 листопада 2022 року. Дружина готувала на кухні сніданок, а він, десь о пів на восьму, вийшов на вулицю з кавою покурити. Поруч із будинком розташовані різні кіоски, крамнички. Туди приходили жителі усього кварталу по питну воду та обмінювалися новинами (бо тікаючи, окупанти знищили систему електропостачання й місто залишилося без світла, води, мобільного зв’язку). У черзі за привізною водою стояло вже людей зо двісті.

Курив біля під'їзду, – розповідає пан Віктор. –- Залишилося пару ковтків кави, думав швиденько допити  та піти снідати. Й тут – вибухи! Прилетіло прямо по тих кіосках: раз, вдруге, втретє! Люди заметушилися, стали розбігатися.  Власники собак, які зазвичай їх вигулювали у той час, підхопили песиків, заметушилися, не розбираючи дороги. Люди з черги кинулися врозтіч із баклажками у руках (а брали їх по кілька штук кожен – для себе, немічних сусідів, знайомих). Одне слово – паніка!  Й тут мені кричать: “Мерщій до Ольги! До вас у квартиру прилетіло”...

Вікна квартири Кривобородьків на протилежній від під’їзду стороні будинку, на другому поверсі. Віктор чув глухі вибухи з того боку теж, але не бачив, що один зі снарядів розірвався поруч із кухнею, де поралася дружина.

Прибігаю до нас, а там вікна, шибки, речі з балкона, все що було у квартирі,  все винесло й розкидало, – продовжує, зітхаючи, пан Віктор. – Диван, на якому я зазвичай сидів та розгадував зранку кросворди, розірвало на шматочки. Якби не вийшов покурити, мене теж розірвало б. А Оля… З її тіла стирчали чотири уламки від снаряда. Три прямо у хребет влучили, четвертий у тазостегновий суглоб. Вона при тямі була. Не кричала, не стогнала. Просто сказала: “Ніг не відчуваю”…

Хірурги успішно прооперували жінку, врятували життя. Але одразу попередили: повністю відновити її здоров’я складно, необхідна довготривала реабілітація.

Після поранення пані Ользі досі важко пересуватися самостійно. Ліва нога досі її  не слухається, стопа підвертається. Крім того, жінка постійно відчуває нестерпний біль у тазостегновому суглобі, тримається лише завдяки знеболювальним препаратам. А до фізичних страждань додаються панічні атаки від будь-яких гучних звуків, які нагадують звук вибуху.

Якщо ви стали свідком воєнних злочинів, розкажіть про побачене в деталях (напишіть  на пошту: [email protected]). Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі.

Правозахисники також розробили пам’ятку, як зафіксувати докази воєнних злочинів Російської Федерації  проти мирного населення України. 

sheriffua.org