"Індекс шаурми": як насправді зросли ціни за кілька років і якою має бути мінімалка

В Україні офіційна інфляція з 2021-го до кінця 2025 року сягне 62,4% (прогнозний показник). Однак станом на літо-2025, ціни на деякі продукти зросли вже на понад 200-300% – що очевидно перевищує загальне здорожчання.

Водночас мінімальна зарплата нині становить лише 8000 грн – і її явно недостатньо на покриття базових потреб українців. І заплановане на 2026 рік її підвищення навряд виправить ситуацію – адже, за бюджетною декларацією, зростання складе тільки 688 грн.

Розуміючи, що офіційна статистика дає лише загальне розуміння ситуації та не враховує низки нюансів, OBOZ.UA вирішив підрахувати "індекс шаурми". Тобто вартість продуктів, які потрібні для приготування цієї страви. Мета – наочно переконатися:

• як реально зросли ціни на їжу в Україні з 2021-го по 2025 рік;
• як темпи зростання мінімалки відстають від подорожчання важливих продуктів.

Підрахунки ж засвідчили: індекс становить 115,18%. Відповідно, якби мінімалку підвищували відповідно до нього, то вже цього року вона мала б складати щонайменше 12,91 тис. грн (мінімалка станом на 2021-й плюс "індекс шаурми").

Як саме зросли ціни, що здорожчало найбільше, чи дасть позитивний ефект підвищення мінімалки та чи потрібно її взагалі збільшувати – у матеріалі OBOZ.UA.

Їсти стало набагато дорожче

Наразі ситуація така: в Україні їсти стало значно дорожче. А зарплати зросли куди менше.

"Рівень бідності в Україні зріс. І якщо й надалі збільшуватиметься розрив між доходами та зростанням цін, це призводитиме до погіршення становища. При чому переважної більшості населення", – констатувала в розмові з OBOZ.UA кандидатка економічних наук Людмила Черенько.

Загалом же темпи зростання деяких продуктів із 2021-го сягають вражаючих понад 400%. Однак, варто визнати, якщо говорити про динаміку "в грошах", то різниця не настільки суттєва.

Бо ж, наприклад, капуста хоча й здорожчала відразу на 714,08%, але, за даними "Мінфіну", зростання "в грошах" склало 15,72 грн. Так, 23 липня 2025 року супермаркети, за даними аналітиків, продавали її в середньому по 19,9 грн/кг, тоді як у січні-2021 – по 4,18 грн. І хоч таке здорожчання, звісно, вражає, але 16 грн як такі – все ж не дуже критично.

З іншого боку, свинина офіційно зросла в ціні на 63,29% – що хоча й багато, але тьмяніє на тлі капусти. Однак, наприклад, ошийок "у гривнях" здорожчав відразу на 190,79 грн/кг – із середніх 136,88 грн до 327,67 грн. Що прямо свідчить: м'ясо стало менш доступним.

А тому для того, щоб наочно зрозуміти: і наскільки харчуватись стало справді дорожче, і як навіть зростання мінімалки не розв'язує цю проблему, OBOZ.UA розрахував вартість приготування домашньої шаурми – як страви, на приготування якої йде велика кількість різноманітних продуктів, – у січні 2021 року та наприкінці липня 2025-го. Рецепт взяли з матеріалу OBOZ.UA. Ціни – з "Мінфіну". А темпи зміни цієї вартості – це, власне, і є "індекс шаурми", який допомагає оцінити, якою б мала бути мінімалка в Україні.

Набір продуктів

• Лаваш.
• Куряче філе – 2 шт. (продавці вказують вагу одного у 250 г, тому рахуватимемо як 500 г).
• Капуста білокачанна – 250 г.
• Морква – 1 шт. (беремо звичайну – 150 г).
• Помідори – 1 шт. (середній – 150 г).
• Свіжі огірки – 1 шт. (середній – 100 г).
• Болгарський перець – 1 шт. (середній – 150 г).
• Сир твердий – 150 г.
• Майонез – 150 г.
• Томатна паста – 50 г.
• Сметана – 100 г.
• Часник – 3 зубчики (в середньому близько 20 г).
• Олія – 3 ст. л. (профільні експерти зазначають, що 1 ст. л. вміщує близько 15 мл соняшникової олії, тож для полегшення розрахунків беремо 50 мл).
• Сіль і спеції – на свій смак, тому вирахувати складно.

Ціни

• Лаваш.

На початку 2021 року "Персидський" коштував у середньому 16,39 грн. Нині – 35,9 грн.

• Куряче філе.

На початку 2021-го коштувало 91,85 грн/кг. Нині – 224,03 грн/кг.

• Капуста білокачанна.

На початку 2021-го коштувала 4,18 грн/кг. Нині – 19,9 грн/кг.

• Морква.

На початку 2021-го коштувала 6 грн/кг. Нині – 31,5 грн/кг.

• Помідори.

На початку 2021-го червоні коштували 44,49 грн/кг. Нині – 84,3 грн/кг.

• Свіжі огірки.

На початку 2021-го коштували 91,35 грн/кг. Нині – 44,99 грн/кг (одна з небагатьох позицій, що подешевшали).

• Болгарський перець.

На початку 2021-го жовтий коштував 107,45 грн/кг. Нині – 169,93 грн/кг.

• Сир твердий.

На початку 2021-го з жирністю 50% коштував 243,21 грн/кг. Нині – 550,17 грн/кг.

• Майонез.

На початку 2021-го з жирністю 67% коштував 26,87 грн/300 г. Нині – 57,27 грн/300 г.

• Томатна паста.

На початку 2021-го коштувала 25,85 грн/300 г. Нині – 93,9 грн/350 г.

• Сметана.

На початку 2021-го з жирністю 15% коштувала 26,21 грн/350 г. Нині – 53,49 грн/350 г.

• Часник.

На початку 2021-го коштував 67,9 грн/кг. Нині – 159,23 грн/кг.

• Олія.

На початку 2021-го рафінована коштувала 41,73 грн/850 мл. Нині – 79,9 грн/850 мл.

Тож приготувати шаурму за цінами 2021 року коштувало приблизно 161,74 грн.

А за цінами кінця липня 2025-го – 348,01 грн.

Подорожчання склало 186,27 грн, або 115,18%.

Разом із тим на початку 2021 року мінімальна зарплата в Україні становила 6000 грн, нині – 8000 грн. Тож вона збільшилась на 33,33%, тобто на третину.

Відповідно, "індекс шаурми" значно перевищує зростання мінімалки. Тобто харчуватися стало дійсно набагато дорожче.

Ціни зросли в рази, а мінімалка – ледь помітно

У підсумку фіксуємо сухий факт: купівельна спроможність українців значно знизилась. А для тих, хто отримує мінімалку, харчування стало розкішшю. І це при тому, що на ці гроші люди мають ще й одягатись, сплачувати рахунки, пересуватись у транспорті тощо.

Для наочності.
За даними Держстату, з початку 2021 року лише один продукт здорожчав менше за зростання мінімальної зарплати. Ба більше – цей продукт є єдиним, який здешевшав, на 5,75%. І це гречана крупа.

Ціни ж на всі інші не просто зросли – а фактично рвонули вгору. Наприклад, одразу 10 позицій – із 33, які обліковує Держстат, – здорожчали більш ніж удвічі.

• Капуста білокачанна зросла в ціні одразу на 714,08%. Або в понад 8 разів.
• Морква – на 411,2%. Це понад 5 разів.
• Буряк – на 240,63%.
• Цибуля ріпчаста – на 206,67%.
• Картопля – на 170,11%.
• Масло вершкове – на 137,04%.
• Рис – на 128,92%.
• Риба морожена – на 127,88%.
• Сметана жирністю до 15% включно – на 111,16%.
• Сало – на 104,31%.

Ще низка продуктів здорожчала майже вдвічі. Серед них соціально важливий хліб:

• житній, житньо-пшеничний, ціна на який зросла на 97,61%;
• пшеничний з борошна першого ґатунку – на 97,54%.

Найменше ж ціни зросли на ненайпопулярнішу крупу – пшоно. Воно здорожчало "лише" на 45,92%. Однак навіть це перевищує зростання мінімалки.

І це знову свідчить про те, що заплановане підвищення мінімальної зарплати на 688 грн проблеми не вирішить. Адже тоді, порівняно з 2021 роком, її збільшення сягне 44,8%. Чого все одно не вистачить, щоб покрити здорожчання навіть пшона. Ціни на яке за ще майже пів року, не виключено, також зростуть.

Як жити людям

По факту ж це означає, що українці тепер змушені витрачати набагато більшу частину своїх доходів лише на їжу, залишаючись без достатніх коштів на задоволення інших життєво необхідних потреб. Що очевидно як знижує рівень життя, так і збільшує соціальну напруженість у суспільстві.

"Люди мінімізуватимуть деякі статті споживання. Ті, які вважають менш пріоритетними", – констатує Черенько.

При цьому вона підкреслює: ситуація може мати ланцюговий ефект. Адже що менше люди витрачають, то менше економіка отримує ресурсу для "розвитку галузей, пов'язаних із виробництвом товарів".

"Звичайно, нічого позитивного у цьому немає", – резюмує експертка.

Фактор війни

Втім, визнає вона, одномоментно вплинути на ситуацію складно. І причина тому – війна, що триває.
Річ у тім, зазначає Черенько, що війна – це стан невизначеності й непередбачуваності. А головне – зміщення пріоритетів.

"Наш бюджет не витримує одночасно військових і соціальних видатків. Глобально – треба вигравати війну. І тоді запуститься економіка", – констатує експертка.

Втім, визнає вона, впадати у всепропальство теж не варто. Адже, за її словами, Україні вдалось уникнути найгірших сценаріїв, які проглядались на початку повномасштабної війни: хоча три воєнні роки – 2022-2024 – країна й "перебуває в однаковому поганому становищі", порівняно з тим же 2021-м, "катастрофічних наслідків немає".

Мінімалку треба підвищувати

З усім тим Черенько переконує: мінімальну зарплату треба підвищувати. І то дуже суттєво.

За її словами, поки в Україні заробітна плата "не досягне економічно обґрунтованого рівня", тобто доки країна не вийде з кола низьких стандартів оплати праці, будь-яке підвищення мінімальної заробітної плати – навіть найменше – матиме "набагато більше позитивних сторін, аніж ризиків".

"Приклад тому: із 1 січня 2017 року вдвічі була підвищена мінімальна заробітна плата (з 1600 до 3200 грн. – Ред.) І хоча всі були проти цього рішення і дуже його боялись, ефект виявивсь неочікувано блискучим: бідність серед працюючого населення різко знизилась. І саме тоді почалось зростання рівня життя населення за всіма показниками", – пояснила Черенько.

При цьому, зазначила експертка, дефіциту бюджету підвищення мінімалки тоді не спровокувало. Адже "з заробітної плати не лише сплачуються податки, але й ідуть нарахування до страхових фондів".

"Тому я категорично за те, що мінімальну заробітну плату треба підвищувати, не боячись витка інфляції. Адже цей ризик мінімальний", – резюмувала Черенько.

Відповідно, зазначає вона, заплановане підвищення мінімалки на 688 грн є позитивним моментом – але лише самим своїм фактом. Оскільки розмір цього підвищення, констатує Черенько, "буде малопомітним". А отже, підвищити рівень життя українців навряд зможе.