Херсонські педіатри поділились досвідом

В КЗ «Херсонська обласна клінічна лікарня» продовжуються заходи для підвищення кваліфікації медичних працівників області. Так, 26 травня в конференц-залі закладу був проведений День педіатра. Ділилися досвідом та практичними навичками з дитячими та сімейними лікарями області кандидат медичних наук Одеського медичного національного університету Наталя Горностаєва, головні позаштатні спеціалісти Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації ендокринолог Ольга Клименко та педіатр Тетяна Карчевич.

Лекції фахівців були присвячені висвітленню особливостей діагностики, профілактики та лікування найбільш поширених дитячих захворювань, зокрема функціональним порушенням роботи шлунково-кишкового тракту, розладам сну, синдрому гіперактивності з дефіцитом уваги та йододефіцитних захворювань.

За словами спеціалістів, кишкові коліки у віці до 2-2,5 міс., болісне прорізування зубів, гіперактивність являються анатомо-фізіологічними особливостями, що супроводжують процес адаптації дитини до оточуючого середовища. Це не є проявами хвороби, але допомога в подоланні таких станів попередить психо-соматичні розлади, поведінкові реакції, різноманітні фобії в майбутньому. В лікуванні порушень сну актуальними є рекомендації Американської академії педіатрії, після використання яких на 20% знизилась кількість випадків раптової смерті новонароджених.

Часто зустрічається в наш час синдром гіперактивності з дефіцитом уваги у дітей. Такі діти погано навчаються в школі, але не через інтелектуальні можливості – їм заважає власна імпульсивність та висока активність. Пацієнтам рекомендована індивідуальна корекція поведінки, навичок комунікації, індивідуально підібрана медикаментозна терапія на основі фітопрепаратів. Але найбільше такі пацієнти потребують уваги та любові батьків і педагогів.

Протягом заходу детально розглядалися методи зміцнення імунітету дітей, принципи загартовування, використання центильних таблиць росту та ваги для діагностики затримки росту, тощо. Також була порушена проблема національного масштабу – зниження інтелектуального рівня підростаючого покоління як наслідок недостачі йоду, який входить до складу молекул гормонів щитовидної залози.

До групи ризику розвитку йододефіцитних захворювань відносяться діти, підлітки, вагітні жінки та ті, що годують грудьми. В період росту організму щитовидна залоза працює з найбільшим навантаженням, тому потреба в йоді зростає. Серед йододефіцитних захворювань менше 1% займає кретинізм, 20% - зоб щитовидної залози і 95% - зниження розумового розвитку і фізичної працеспроможності. В країнах із значним йододефіцитом коефіцієнт інтелекту на 10-15% нижчий. Україна ж знаходиться в зоні легкого йодного дефіциту, але на останньому місці в Європі щодо боротьби з йододефіцитом.