Херсонщина годуватиме українців рисом?

Сьогодні Україна забезпечує себе рисом приблизно на 30%, а до анексії Криму цей показник був на рівні 70%. Про це повідомив на своїй офіційній сторінці у ФБ Олександр Паливода.

Він зазначив, що на момент анексії півострова на ньому було розміщено 50% всіх рисових систем України.

«Звичайно, втрата 30-ти тисяч гектарів рисових систем, які знаходились в Криму, створила рисовий дефіцит, який сьогодні Херсонщина потроху заповнює» - написав Паливода.

За його словами Херсонщина вийшла в лідери в цьому напрямку, і рисова галузь в області поступово відроджується. Свого часу ця сфера агровиробництва сильно постраждала від безграмотного розпаювання: цілісні системи зі спеціальною інфраструктурою були розділені на паї, і насосні станції, канали, електростанції - все це спеціалізоване обладнання залишилося практично без господаря. Це призвело до того, що з 1991 по 2000 роки посівні площі рису зменшилися в 3 рази, середня врожайність - в 2 рази, валове виробництво впало в 7 (!) разів.

Протее сьогодні виробництво рису знову набирає обертів: за словами директора департаменту АПР, з кожним роком збільшуються площі посіву - з одного боку, завдячуючи сучасним агротехнологіям збільшується врожайність - з іншого, і як наслідок - збільшується валовий збір.

«У поточному році ми плануємо зібрати близько 45 тис. тонн - це непоганий показник, порівняйте - всього 3 роки тому в 2014 році ця цифра становила 34,3 тис. тонн. являються господарства, які вирощують рис на краплинному зрошенні - це більш екологічний спосіб виробництва, ніж в чеках» - повідомляє О. Паливода.

Стосовно втрачених разом із Кримом рисових систем Олександр Паливода зазначає, що вони можуть бути втрачені назавжди: «Після перекриття Північнокримського каналу рисові системи Криму загинуть, можливо навіть назавжди. Качати в Криму воду зі свердловин для заповнення чеків - це космічні витрати. А з плином часу всі конструкції - насипи, канали - будуть руйнуватися, замулюватися, і відновити їх потім буде коштувати нереальних грошей»

Отже, тепер на херсонських виробниках рису лежить основна відповідальність за виробництво цієї культури і задоволення нею потреб українців. «Херсонські агровиробники просто зобов`язані максимально розвинути цю галузь, тим більше що - є попит, є технології, є вода, а ще тому, що особливості виробництва рису створюють більшу кількість робочих місць», - підсомувує Паливода.