Двічі переселенка: як майстриня з Крима підтримує Херсонщину творчістю

За 8 років російської агресії мільйони українців стали біженцями. А декому доводиться проходити цей шлях знову.

Тетяна Болгарова — переселенка з Криму, котра переїхала на Херсонщину після анексії півострову. За останні 6 років Херсон став рідним для жінки та її маленького сина, але через вторгнення росії в Україну їх родина вже вдруге була вимушена тікати в більш безпечне місце. До повномасштабної війни Тетяна займалася гончарством та проводила майстер-класи для дітей з аутизмом у власній майстерні, яка залишилася в окупації.

— Виїхала з сином з Криму у 2014 році після окупації. Сину було 6 років. В 2016 році переїхали у Херсон. За фахом я програміст, до окупації займалася розробкою сайтів. На Херсонщині закохалася у глину та гончарську справу. Вчилася виробленню кераміки. Виграла два гранти на придбання обладнання від МОМ Британії та USAID Америки у 2017 та 2018. Купила пічку, облаштувала поступово майстерню. Проводила майстер-класи для дітей, дорослих, дітей з аутизмом, — згадує жінка. 

В травні Тетяна знову мусила тікати з окупованої території. Тепер переселенка живе в Болгарії й обрала нове творче заняття — килимову вишивку. Нові роботи майстрині присвячені саме Херсонщині і херсонцям, аби подякувати за прихисток кримчан.

Нещодавно Тетяна за допомогою об'ємної килимової вишивки відтворила кам’яні вишиванки Нової Каховки — унікальний об'єкт культурного надбання. Орнаментальні панно на будинках архітектори створювали зі спеціальної міцної штукатурки, яку запатентував художник Григорій Довженко. Саме тому декоративне оздоблення будівель у вигляді вишиванок називають "кам'яним".

У техніці різьблення вони з'явилися на стінах житлових будинків у 50-х роках 20-го століття за ескізами Довженка та інших художників. Майстриня говорить, що на створення «вишитої архітектури» в неї пішло 9 кілометрів пряжі.

— Після початку війни нам знову довелося виїхати, у травні. Все чекала, може ось ось наші зайдуть у Херсон. Зараз ми в Болгарії — кішка, син і я. Моя керамічна майстерня в окупації. Відкрити нову в чужій країні коли зовсім одна — нереально, та і де взяти стільки грошей. Тому сиділа і думала, що я можу у робити, або чому можу швидко навчитися. Якось воно саме так вийшло, що зацікавилася килимовою вишивкою. Відразу думала про те, щоб обов'язково популяризувати Україну.  Зробила сумки на ярмарок до Дня Незалежності. Ну і обов'язково кавунова тема, бо це ж Херсонщина. В Херсоні робила керамічні чашки "кавуногорнятка", тарілки, піалки кавунові. А тепер торби з кавунами. Паралельно прийшла думка про панно з кам'яними вишиванками Нової Каховки, — каже майстриня.

Тетяна прагнула зробити так, щоб кам'яні вишиванки можна було транспортувати на виставки і показати світу це архітектурне чудо.

— Таким чином я зможу віддячити Херсонщині, за те, що прийняла нас з сином у важкі часи і підтримати її зараз, коли Херсонщина опинилася сама в окупації, — натхненно ділиться співрозмовниця.