Друга весна відбудови Херсонщини: проблеми та основні завдання

“На сьогодні приблизно 26 тисяч об’єктів цивільної житлової сфери знищено або пошкоджено. Якщо взяти відновлення, то всього 2700 об’єктів, або десята частина, за рік відновлено – це різні програми, різні кошти, які витрачались на це”, – розповів нашим кореспондентам під час інтерв’ю Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА. 

Інтенсивність робіт у регіоні нерівномірна та різниться навіть у межах одного й того ж населеного пункту. І якщо хтось вже отримав новий дах, вікна та двері, то інші скаржаться, що держава їх ігнорує, а місцева влада відмовляє у наданні належних коштів.  
Зруйновані росіянами будинки в Посад-Покровському Фото: investigator.org.ua

Село Посад-Покровське, що на межі Херсонської та Миколаївської областей, упродовж дев’яти місяців було фактичною лінією фронту. Росіяни так і не змогли його остаточно захопити, але натомість зруйнували тут 600 об’єктів житлового фонду. Цей населений пункт є одним із перших в Херсонській області, де будинки селянам почали не лише ремонтувати, а й відбудовувати з фундаменту за програмою “Краще, ніж було”. Щоправда, поки що так пощастило далеко не всім. 

Головною перепоною на шляху до нових будинків для місцевих зараз є відсутність належних документів, без яких вони не мають змоги звернутися до відповідних програм з відбудови. Хоча щойно підрядники почали у Посад-Покровському заливати перші фундаменти, активізувались і жителі села, які кинулись активно оббивати пороги чиновників, оформлюючи відповідні папери. 

“Трошки по документах з’явилась у людей надія. Як побачили, що почалась відбудова – вони трохи заворушилися, бо дуже велика проблема у нас з документами, але потихеньку люди переоформлюють, передають і підписують договори із службою відновлення”, – розповідає Лариса Соколовська, заступниця старости Посад-Покровського. 

У сусідньому селі Правдине ситуація схожа – у ході воєнних дій тут було зруйновано та пошкоджено близько 400 будинків. Минулого року підрядниками з Полтави у межах програми “Пліч-о-пліч” вдалось відновити 132 оселі. Приблизно таку ж кількість ремонтів запланували і на 2024 рік. 
Робітники за відбудовою житлового будинку на Херсонщині Фото: investigator.org.ua

Більшість місцевих, з якими нам вдалось поспілкуватись, задоволені відбудовою села. Пан Володимир, наприклад, зазначає, що підрядники з Полтави перекрили йому дах, від якого після прильоту снаряда майже нічого не залишилось. Його сусідка Ірина підтверджує: ремонти було проведено швидко та якісно, а у її домі разом з новою покрівлею з’явились ще й металопластикові вікна та двері. 

У Правдиному є і ті, хто залишився незадоволеним роботою як вітчизняних, так і міжнародних програм з відновлення. Пані Людмила змушена була ремонтувати свій будинок власним коштом. Каже, що допомагали діти, які живуть за кордоном, адже потрібну суму в понад 150 тисяч гривень звичайна медична сестра сама осилити б не змогла. 

“Ну що б я почекала? Як я приїхала – криша тече. Дощ був – натекло повне відро води у веранду. У кухні ваще все текло. Дочка приїхала, каже – давай перекривати! Ну що мені ждать було?”, – зазначає пані Людмила. 

Лідія Романько, яка живе у сусідньому подвір’ї, також поки не отримала ані грошей на відбудову, ані нового даху від полтавських підрядників. Жінка запросила наших кореспондентів зафільмувати її покрівлю, яка протікає через дірки в ній від російських снарядів. І поки пані Лідія тримає драбину під нашим оператором, вона продовжує критикувати місцеву владу за бездіяльність. За словами пенсіонерки, далеко не всі її сусіди отримали обіцяні ремонти. На наші питання вона відповідає зі скепсисом. Пані Лідія, як і переважна більшість її земляків, є природженою антикорупціонеркою, тож точно знає, хто, де і скільки бюджетних коштів вкрав.
Лідія Романько Фото: investigator.org.ua

Злазимо з драбини та йдемо до Сільської ради, щоб поговорити з її головою. Вона на місці, але категорично відмовляється розмовляти з нами на камеру… Ми все ж вмовляємо пані Любов Шевченко відповісти на наші питання хоча б у форматі аудіо. За її словами, частина селян справді незадоволені та вважають себе обділеними, проте більшість із них самі в тому винні. Наприклад, Людмила Леонідівна просто не оформила відповідні документи, що унеможливило її участь у програмах з відновлення. 

У Лідії Романько – проблема інша. Її будинок, скажімо так, пошкоджено недостатньо. Тобто у першу чергу програми з відновлення розраховані на роботу з більш серйозними руйнуваннями. Дах пані Лідії також буде перекрито, коли підійде черга, адже у Правдиному ще багато сімей, які змушені жити без покрівлі взагалі. Інша справа, що невідомо, скільки коштів на відбудову цього року буде виділено загалом, тому ані місцева, ані обласна влада нічого обіцяти не може. 

За словами Олександра Прокудіна, на 2024 рік за програмою “Пліч-о-пліч” заплановано залучення коштів із державного бюджету. Якщо минулого року всього 15 областями-партнерами було витрачено приблизно 500 мільйонів гривень, то на цей рік  заплановано залучити 5 мільярдів гривень. Хоча невідомо, скільки грошей буде у підсумку виділено, якщо ця сума становитиме 1-2 мільярда гривень, то величезна кількість домівок буде відновлено. 
Відновлені будинки на правобережжі Херсонщини Фото: investigator.org.ua

Попри труднощі і подекуди відсутність даху над головою, люди все ж таки потроху повертаються до напівзруйнованих сіл Херсонщини. Кажуть – втомились за два роки жити на чужині і їх тягне додому. Каталізатором цього процесу стало часткове скасування державних виплат внутрішньо переміщеним особам. Втративши фінансовий стимул, жителі таких сіл, як Правдине та Посад-Покровське, поступово знову заселяють спустілі населені пункти, керуючись старою, як світ, аксіомою, що куди б ти не поїхав, вдома все одно краще.