Дозорну вежу на Херсонщині хочуть зруйнувати

Дозорна вежа періоду Великого Князівства Литовського у с. Веселому Бериславського району – єдина пам’ятка загальної історії двох держав. Силами громадських діячів вона занесена до Національного реєстру пам’яток поки місцевого значення. Є ще один документ Мінкультури, в якому передбачається вивчення і дослідження об’єкту, який побудований 600 років тому. Про це повідомляє видання "Український південь".

З 17 по 23 травня на Херсонщині проходять Дні Литви, в рамках яких відбулося засідання міжнародного круглого столу за участі науковців України та Литви. Вчені обох країн ділились своїми дослідженнями та шукали шляхи співпраці у подальшому.

«Круглий стіл» не стільки приніс відкриттів, скільки поставив завдання перед науковцями: вивчити письмові джерела часів Князівства Литовського, а також провести археологічні розкопки території поблизу Вітовтої вежі», – поділився ведучий науковий співробітник Інституту археології НАН України Олександр Симоненко.

Тільки на основі археологічних знахідок можна зробити наукові висновки про точний час будівництва Дозорної вежі. І тоді вже виходити на Міністерство культури з присвоєнням статусу національної пам’ятки.

Та зусилля ентузіастів і науковців можуть стати марними. Уряд прийняв рішення про будівництво Каховської ГЕС 2. Поки стримує охочих відсутність коштів. Якщо ж вода підступить ближче, 600-літня вежа почне швидко руйнуватись.

«Листи до уряду, інших столичних інстанцій не принесли ніякого результату. Рішення про будівництво Каховської ГЕС 2 прийняте. Мотивація – для збільшення виробітку електроенергії, але всі знають, що це більше гідротехнічна споруда для накопичення води і розподілу на Крим і на поля. Ми не будемо зупинятись, звертатимемось до міжнародної спільноти, щоб не допустити руйнації пам’ятки», – розповідає Тетяна Євсєєваголова Новокаховського товариства охорони культурної спадщини, саме її зусиллями привернута увага до цього культурного об’єкту.

Проведення археологічнх розкопок культурного шару і, взагалі, порятунок вежі не можна зробити силами лише науковців та громадських діячів. Потрібна увага влади і бажання зберегти культурну спадщину. Та все ж громада може немало. До Днів Литви у 2016 році територія була очищена, зараз встановлений пам’ятний знак з описом, а в одному з верхніх віконець майорять два прапори – український та литовський.

«Під час «круглого столу» піднімалось багато питань, пов’язаних саме з цією унікальною пам’яткою часів, коли князь Вітовт правив на нашій території. Ми продовжимо цю роботу, підтримуватимемо наших вчених і стукатимемо в усі двері. Ця територія має стати туристичним об’єктом», – говорить ініціатор Днів Литви, голова правління ХМГО «Культурний центр Україна – Литва» Наталя-Дануте Бімбірайте. Саме завдяки її невгамовній енергії на Херсонщині проходять Дні Литви другий рік поспіль.

Довідка: 

Дозорна башта Вітовта - Єдина збережена оборонна споруда часів литовського панування — вежа Вітовта біля сіл Козацьке і Веселе. Збудований наприкінці 14 століття, а напикінці ХІХ ст. відреставровано власником місцевої садиби Трубецьким.

Історія свідчить, що в той час південно-західна частина сучасної України перебувала під владою Великого князя Литовського Вітовта, і займала весь правобережний бік Дніпра, по якому проходив кордон. Відповідно існували митниці, одна з них перебувала в районі між Бериславом та Каховкою на острові Тавань, нині затопленому Каховським водосховищем, а поруч, на правому березі, знаходилась дозорна вежа, яка контролювала південну частину острова. В подальшому ці території перейшли у володіння Кримського ханства, при цьому були побудовані три фортеці: Кази-Кермен, в 1484 році, на місці сучасного Берислава; Іслам-Кермен (Шагін-Гірей), в 1492 році, на місці сучасної Каховки; і Хан - Бурун на острові Тавань. Між фортецями були натягнуті ланцюги через Дніпро, які перешкоджали сплаву козаків на човнах. У 1695 році фортеці були зруйновані козаками Мазепи. Дозорна вежа, перебуваючи в стороні, пережила всі ці події. У 80-ті роки XIX ст. добудовано четвертий ярус зі стрільчастими вікнами в псевдоготичному стилі. Тоді ж вежа була переобладнана князем Петром Трубецьким, у водонапірну вежу, він налагодив у XIX столітті в напівдиких степах Херсонщини широкомасштабне виробництво якісного, як на ті часи вина, відомого нам як «Оксамит України» і «Перлина степу». Швидше за все вежа використовувалася як водонапірка до 1950-х років, до того як була побудована Каховська ГЕС, після чого з неї був демонтований бак для води і вежа була покинута.