В нашій країні через нещасні випадки щодня гине в середньому 4 дитини, щотижня – одна школа втрачає групу дітей, щороку, в мирний час Україна втрачає 1,5 тисячі юних громадян! Про це повідомляє головний дитячий травматолог Департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДА В. А. Гаркуша. Нещастя стається тоді, коли діти залишаються напризволяще там, де небезпека чатує на кожному кроці: вдома, якщо працюють електропобутові прилади та є вільний доступ до сірників, запальничок, вибухонебезпечних предметів та хімічних речовин; на вулиці в умовах стрімкого потоку транспорту; під час відпочинку в лісі, горах, біля водойм. Діти стають заручниками обставин, а їх легковажне ставлення до вогню, води, незнання елементарних правил безпеки часто є причинами сумних та трагічних наслідків.

Дитячий травматизм є однією з актуальних проблем охорони здоров'я і МНС, займаючи значну (до 25%) питому вагу в загальній захворюваності дітей. Щорічно в дитячий травматологічний пункт м. Херсона за амбулаторною допомогою звертається понад 10 тисяч дітей з різними травмами.

За даними травматологічного пункту КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» за І квартал 2017 року транспортний травматизм збільшився вдвічі у порівнянні з вказаним періодом 2016 року. Причому реальна кількість дітей з травмами значно вище. У разі легких травм більшість за допомогою не звертаються і тому статистично не можуть бути враховані.

Однією з основних причин дитячого травматизму є дорожній травматизм. За даними ВООЗ, щороку майже 1,3 млн. людей гинуть в дорожніх аваріях, в день - більше 3 тис. осіб. Економічні наслідки дорожнього травматизму становлять 1-3% від ВВП країн світу. Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) дають до 25% смертельних випадків. Діти від ДТП частіше гинуть не лише через тяжкість пошкоджень, а через невчасність надання першої медичної допомоги.

Що стосується дітей, то в дорожньому русі неповнолітній може поводитися небезпечно (неправильно) через:

невміння прогнозувати дорожню обстановку (неусвідомлений ступінь небезпеки);
незнання заходів забезпечення безпечного руху;
відсутність навичок виконання безпечних дій;
небажання (зневага) виконувати безпечні дії;
підпорядкування небезпечним звичкам поводження на дорозі;
неусвідомлене наслідування інших осіб (нерідко батьків, старших товаришів), які порушують правила безпеки руху;
невміння діяти безпечно в навколишньому середовищу або дорожній обстановці, що різко (раптово) змінюється, (стихійне лихо, відключення освітлення, різка зміна погодних умов (заливний дощ, снігопад і т.д.), виникнення аварійної ситуації (через дії інших учасників дорожнього руху) і т.і.);
недисциплінованість, втрата пильності.

Дитячий травматизм — сфера уваги всіх — держави, міністерства внутрішніх справ, освіти, охорони здоров'я, дошкільних закладів, школи, спортивних організацій, водіїв усіх видів транспорту і, насамперед, сім'ї.

Якщо дитина бачить, як старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставляться до рекомендацій, то марно вимагати від неї чогось іншого, адже діти перш за все беруть приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, учителів, вихователів, працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.
Шановні батьки! Звертаємося до Вас з проханням: не залишайте дітей без нагляду, дбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей! Навчайте їх культури поведінки, демонструючи на власному прикладі виконання правил дорожнього руху. Пам’ятайте: безпека ваших дітей залежить тільки від вас самих! Сподіваємося, що тільки у співпраці ми зможемо вирішити основну проблему людства – збереження найціннішого скарбу – життя наших дітей.