Де вода в нас не зовсім питна

Зміни клімату, нераціональне використання та забруднення водойм – ті чинники, через які в світі, зокрема й в Україні, з року в рік суттєво знижуються кількість і якість питної води.

У вересні відмічали Міжнародний день моніторингу якості води. До цієї дати ГУ Держпродспожив служби Херсонської області опублікувало звіт про перевірки об’єктів питного водопостачання Херсонщини. Як би там не було, а ревізії спеціалістів показали, що майже в усіх районах питна вода належної якості.

Протягом 2021 року спеціалісти служби відібрали 566 проб питної води з джерел централізованого водопостачання та водопровідних мереж, які забезпечують питною водою населення Херсонщини. За результатами лабораторних досліджень установлено, що «Гігієнічним вимогам до води питної, призначеної для споживання людиною» не відповідали: 148 проб питної води – за санітарно-хімічними показниками (26% – від загальної кількості) та 8 проб – за мікробіологічними показниками (1,4% – від загальної кількості).

Невідповідність проб питної води санітарним вимогам зафіксували на територіях колишніх районів: Високопільського, Каховського, Новотроїцького, Генічеського; також Великоолександрівської, Бериславської, Білозерської, Великолепетиської, Горностаївської територіальних громадах і в Херсоні. У досліджених пробах частіше всього виявляли перевищення нормативних показників вмісту хлоридів, заліза загального, загальної жорсткості та сухого залишку. Інспектори склали 25 адмінпротоколів, керівникам підприємств надані приписи для усунення порушень, виявлених під час перевірок. Як наголосили в облуправлінні Держпродспоживслужби, місцева влада в курсі невтішних результатів – органи місцевого самоврядування та райдержадміністрації проінформували. Держінспектори наголошують, що за консультацією щодо проблем питного водопостачання громадяни можуть звертатись за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 17, або за телефоном: (0552) 32-17-37.

ДЕФІЦИТ ВОДИ ПЕРШ ЗА ВСЕ СТОСУЄТЬСЯ ПІВДНЯ
Як повідомляє німецьке видання Deutsche Welle, в 2021 році в 13-ти областях України спостерігається природний дефіцит прісної води належної якості. Водночас лише в 713 сільських населених пунктах із понад 26 тисяч використовують привозну воду. Найбільш гостра ця проблема в південних областях, уточнила голова громадської організації «Всеукраїнська екологічна ліга» Тетяна Тимочко. «Але й у інших регіонах через деградацію поверхневих і підземних джерел проблема загострюється. Приблизно 20% добрив і пестицидів, що використовують на полях, потрапляють у водні об’єкти», – каже еколог.

Інша величезна проблема, за словами Тетяни Тимочко, – це застарілі водоочисні мережі, які вже не здатні впоратися зі забрудненими стічними водами.

«Фосфатні мийні засоби, побутова хімія, якими ми користуємось у побуті, не можуть бути нейтралізовані очисними станціями, спроектованими ще в 1980-і роки минулого століття. Нинішні засоби тоді просто не існували», – говорить експертка. Водночас, за її словами, в Україні за останні кілька десятиліть майже не збудовано нових комунальних очисних споруд.

Та лише на модернізацію систем водного постачання Україні знадобиться не менше $5 мільярдів, цитує DW директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайла Ромащенка.

ДНІПРО ВБИВАЮТЬ ФОСФАТИ
Зношені очисні споруди прямо впливають на погіршення стану головної водної артерії країни – Дніпра. Вже нікого не дивує, що ріка кожного року зацвітає так, що зелені води скоріше нагадують болото. Хоча цвіте ріка через розмноження водоростей, що є процесом природним, однією з причин їх стрімкого розмноження є систематичне забруднення ріки, зазначають на сайті ДСНС України. Зазначимо, що цього літа «Гривна» багато разів повідомляла про стан води на річкових і морських пляжах області. Зокрема перевірка води Дніпра на річкових пляжах Херсона декілька разів показувала – купатись у цій водоймі або небажано, або небезпечно.

Та плюють у криницю, з якої п’ють, самі ж люди. Так, серед причин погіршення якості води Дніпра – підвищення концентрації фосфатів, які активно використовують у миючих засобах. Саме ними харчуються деякі види водоростей. До речі, в більшості країн ЄС обмежили, а в деяких (Австрії, Німеччині, Італії, Нідерландах) заборонили використання мийних засобів із вмістом фосфатів ще в 1980–90-ті роки. Нині там використовують більш безпечні для довкілля безфосфатні засоби.

В Україні ж із фосфатами біда… Дані державного обліку водокористування свідчать, що за 2020 рік в українські водойми зі стічними водами потрапило трохи більше 6 тис. тонн фосфатів. Учені підрахували, що 1 грам фосфатів призводить до появи 5–10 кілограмів водоростей.

Тобто, коли фосфати потрапляють у Дніпро, це призводить до розмноження водоростей із шаленою швидкістю. Як повідомляє прес-служба «Укргідроенерго», цього року за ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України уряд ухвалив постанову «Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів», що запроваджує поетапне обмеження вмісту фосфатів і інших сполук фосфору в мийних засобах для побутового та промислового прання, миття та очищення.

Ще одна серйозна причина забруднення Дніпра – стоки зі зливної каналізації. Все, що змивається з доріг (бензин, мастило та інша хімія), без будь-якого очищення потрапляє в Дніпро. В багатьох містах стоки зі зливної каналізації не очищують. Вихід із ситуації – будівництво очисних споруд у витоках зливної каналізації. Як свідчать дані Державного водного кадастру України, впродовж 2020 року з Дніпра підприємства зібрали 6,4 млрд кубічних метрів води, з яких «повернули» 3,1 млрд. Водночас лише 776 млн кубометрів були очищені, а решта скинуті забрудненими чи лише нормативно очищеними. 

Альона МЕЛЬНИЧЕНКО, Гривна