Будівництво нового водогону після підриву Каховської ГЕС. В Мінфіні дали розʼяснення щодо фінансування проекту

Міністерстві фінансів відреагували на ситуацію з розрахунками за будівництво нового водогону, який був побудований після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. Зокрема, у Мінфіні зазначили, що станом на 24 квітня, з моменту затвердження паспорта бюджетної програми, документи на оплату робіт до Держказначейства не надходили.

Про це РБК-Україна повідомили в міністерстві у відповідь на запит видання.

Будівництво нового водогону

Як пояснили в міністерстві, кошти на реалізацію проекту були виділені Фондом ліквідації наслідків збройної агресії (зі спецфонду держбюджету) у розмірі 8,5 млрд грн, з яких агентство у 2023 році використало лише 8,3 млрд грн. При цьому 89% коштів Агентство відновлення сплатило підрядником у вигляді авансу, а саме на:

• нове будівництво магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - ТОВ "Автомагістраль-Південь" (3,5 млрд грн, в тому числі попередня оплата 3,1 млрд грн);
• нове будівництво магістрального водогону Марганець - Нікополь - Покров, Дніпропетровська область - ТОВ "Ростдорстрой" (1,3 млрд грн, в тому числі попередня оплата 1,25 млрд грн);
• нове будівництво магістрального водогону Хортиця (ДВС2) - Томаківка - Марганець, Запорізька та Дніпропетровська області - ГК "Автострада" (3,4 млрд грн, в тому числі попередня оплата 3,05 млрд грн).

За даними бюджетної звітності Казначейства, станом на 1 січня 2024 року кредиторська заборгованість за виконані роботи перед підрядниками відсутня.

Разом з тим, 8 грудня 2023 року вартість проекту була відкоригована до 13,4 млрд грн, а саме на ділянках:

• водогін р. Інгулець - Південне водосховище становить 5,7 млрд грн
• водогін Марганець - Нікополь - Покров – 2,1 млрд грн;
• водогін Хортиця (ДВС2) - Томаківка - Марганець - 5,6 млрд грн.

Впродовж 2023 року виконання експериментального проекту не було завершено в установлені терміни. У зв’язку з цим Агентство відновлення 20 грудня 2023 року ініціювало продовження терміну реалізації ще на 1 рік - до 31 грудня 2024 року.

22 березня 2024 року уряд виділив додаткове фінансування у розмірі 5,2 млрд грн, що мало бути достатнім для завершення будівництва (з урахуванням фінансування 2023 року з держбюджету спрямовано 13,4 млрд грн).

15 квітня 2024 року Агентство відновлення проінформувало, що підрядниками було збільшено загальну вартість будівництва водогонів ще на понад 40% (або на 5,6 млрд грн) - до 18,95 млрд грн, а саме на ділянках:

• водогін р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - ТОВ "Автомагістраль-Південь" 8,4 млрд грн (збільшено на 2,7 млрд грн);
• водогін Марганець - Нікополь -Покров, Дніпропетровська область - ТОВ "Ростдорстрой" 2,8 млрд грн (збільшено на 0,7 млрд грн);
• водогін Хортиця (ДВС2) -Томаківка - Марганець, Запорізька та Дніпропетровська області - ГК "Автострада" 7,8 млрд грн (збільшено на 2,2 млрд грн).

У зв'язку з останніми змінами у фінансуванні будівництва водогонів, виходить, що замість 100% готовності об’єктів підрядники тепер прогнозують лише 70,9% запланованих робіт до кінця 2024 року.

Це включає 68,1% робіт на ділянці р. Інгулець — Південне водосховище, 76,1% робіт від Марганця до Нікополя і Покрова, та 72% на ділянці від Хортиці до Томаківки через Марганець.

"Коштів у державному бюджеті для фінансування додаткових робіт, на які збільшено загальну вартість (5,6 млрд грн), не передбачено", - зазначають в міністерстві.

11 квітня 2024 року Держказначейство відкрило асигнування на суму 4,97 млрд грн. Паспорт бюджетної програми Мінфін отримав від Агентства відновлення лише 17 квітня, але вже 18 квітня погодив його. На даний час у разі надання підрядниками актів виконаних робіт вони можуть бути оплачені в Держказначействі.

"Проте станом на 24 квітня, з моменту затвердження паспорта бюджетної програми, документи на оплату робіт до Держказначейства не надходили", - наголошують в Мінфіні, додаючи, що процес виділення бюджетних коштів чітко регламентований бюджетним законодавством, і міністерство самостійно не може ухвалювати рішення про виділення фінансування чи затримувати будь-яким чином платежі.

Підрив Каховської ГЕС

Нагадаємо, у ніч проти 6 червня минулого року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Це спричинило затоплення низки населених пунктів Херсонської області. Найбільше постраждало тимчасово окуповане лівобережжя.

Частина мешканців регіону втратила своє житло внаслідок дій російських солдатів.

З метою нагального вирішення проблем регіону, уряд розпочав реалізацію експериментального проекту. Суть цього проекту полягала в будівництві 3 магістральних водогонів за максимально спрощеними процедурами без тендеру за моделлю "Проектуй і будуй" (Design & Build).