Бібліотекарям у Херсоні вдалося зберегти унікальне видання Андріана Кащенка

Головна бібліотека Херсонщини зберігає у своєму рідкісному фонді цінне прижиттєве видання Андріана Кащенка «Великий Луг Запорожський», що вийшло у світ 1917 року в Катеринославі (сучасна назва Дніпро). Примірник огорнутий у бібліотечну палітурку.

Ймовірно, це було зроблено для того, щоб зберегти заборонене видання. На титульній сторінці містяться відтиск печатки «Херсонская общественная библиотека 1872» і штампу «Книгосховище Херсонської обласної бібліотеки ім. Горького», – про це написала Діна Бондаренко, співробітниця “Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара.Відомо, що у 1916 році Андріан Кащенко, маючи вже проблеми зі здоров’ям, здійснив подорож Дніпром і його притоками. Зібраний безцінний матеріал ліг в основу історико-географічного нарису «Великий Луг Запорожський». Саме завдяки цій праці збереглися унікальні відомості про наш край.

У праці повідомляється, що ще у давні часи Великий Луг був відомий і вважався незвичайним місцем. Навіть давньогрецький історик і письменник Геродот (за 2 300 років до наших часів) описував цю місцевість у своїх творах, визначаючи початок земель скіфів-орачів і хліборобів, та називав її Гілеєю. Великий Луг протягся по Дніпру від Хортиці до Олешок «…на 110 верст, у поперек же він шириться найбільше на 20 верст, а найменше на 3 версти… площа, що складає більше за 1000 квадратних верст, або більше мільйона десятин землі…».

Вона вкрита лісом, травою, очеретом, озерами, лиманами та протоками Дніпра. Ліси у Великому Лузі та Базавлузі місцеві мешканці здавна називали плавнями. У лісах росли дуби, осокори, терни, груші, лоза, очерет, шеляг. У водах Великого Лугу водилася різна риба: білуга, сом, стерлядь, осетер, короп, лящ, судак, щука, карась, окунь, лин, тарань, камбала та раки. Жило тут багато тварин: вовки, олені, кози, лисиці, коти, зайці, борсуки, тхори, бобри, куниці, дикі коні, дикі свині а також чимало птиці – чайки, лебеді, гуси, качки, журавлі, чаплі, зозулі, соловейки, одуди, сороки, яструби, бобри, повітряні змії та орли. А ще літало багато бджіл, які давали чимало меду.

З усіх боків Великий Луг був оточений степом. Але найважливішим є те, що на території Великого Лугу у різні часи споруджувалися козацькі Січі – символи свободи запорожців.Провівши масштабне історико-географічне дослідження, Андріан Кащенко упевнено констатував: «… коли б не було Великого Лугу, то не було б і запорожців, бо неможливо було б в ХV, ХVI, ХVII і навіть у ХVIII століттях на низу Дніпра невеличкій християнській громаді держатись при тодішніх умовах – серед численних татарських орд».

Нагадаємо, що Великий Луг – це історична назва місцевості, розташованої у Дніпровських плавнях. Її вважають колискою запорізького козацтва. Видання «Великий Луг Запорожський» складається із чотирьох розділів: «Загальний огляд», «Береги й околиці Великого Лугу», «Товща Великого Лугу», «Луг Базавлуг». Книгу прикрашають численні чорно-білі ілюстрації. Відкривається нарис уривком з української народної пісні «Ой, Січ мати», де пояснюється ставлення запорожців до Великого Лугу, які вважали його за батька:
А Великий Луг батько!
Ой що в Лузі заробитки,
Те у Січі пропити.