Без врожаю, без води та без риби: як селяни виживають після зникнення Каховського моря

«Це буде зима на виживання. Бо ми не маємо систематичного водопостачання, наші комори порожні. Там, де раніше стояла консервація з варенням, компотами, огірками, мішки з картоплею та буряком лише голі полиці. Що ми будемо їсти, чим годувати та поїти худобу?» – не стримуючи емоцій розповідає Тетяна Фоменко, жителька селища Нововоронцовка, що на Херсонщині.

Без води, врожаю та риби – саме у таких реаліях опинилися жителі сільських громад Херсонщини та Миколаївщини після теракту на Каховській ГЕС. Крізь сльози люди згадують кінець зими-початок весни 2023, коли саджали першу картоплю, а у теплицях  вирощували розсаду помідорів, кабачків та огірків. Все це змило великою водою або ж навпаки – висохло через відсутність поливу.

У Снігурівській громаді велика вода затопила цілі населені пункти, поля, городи. Джерело: Снігурівська міська військова адміністрація 

За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, на правобережжі Херсонщини під водою опинилися понад 10 тисяч гектарів сільськогосподарських земель. До того ж підрив Каховської ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській області, адже спорожніле Каховське море не зможе більше їх наповнювати. Рішенням проблеми може стати реновація колодязів, буріння нових свердловин, а також відродження тепличного господарства та рибальства.

Як день за днем Каховське море перетворювалося на пустелю, порожніли свердловини, а флора та фауна вимирала під пекучим промінням сонця, на власні очі бачили жителі Нововоронцовки, яка знаходиться в 90 км вище по течії Дніпра від ГЕС. У березні 2022 року це селище стало лінією фронту. І хоча окупантам не вдалося захопити населений пункт, вони зробили все можливе, щоб місцеві жителі щоденно страждали або простіше кажучи «засихали» від нестачі води.

Жителька Нововоронцовки Тетяна Фоменко від початку повномасштабного вторгнення лише на три місяці змогла залишити власний дім. Жінка ділиться, її будинок постраждав від ворожих обстрілів, покрівля в дірках і від дощу рятує спеціальна плівка та розставлені на горищі миски чи відра. Підрив дамби Каховської ГЕС вона згадує крізь сльози, адже розуміла, на місцевих очікує нове коло пекла.

«Вода відходила поступово. У людей була паніка, бо ми розуміли, що обміліле водосховище означає відсутність централізованого водопостачання у всьому селищі. 6 червня місцева влада закликала нас запасатися водою. Наливали ту воду хто у що міг – бідони, пляшки, каструлі, ванни та великі тази. Тиск був такий слабкий, що одну пляшку доводилося набирати майже півгодини. А вже за кілька днів централізоване водопостачання зникло. Ви тільки уявіть, улітку без води… Миємо посуд в мисках, перемо речі руками, купаємося в тазах. Бо навіть не було води, щоб заповнити бочку літнього душу», – згадує пані Тетяна.

Як з’ясувалося, проблема з централізованим водопостачанням у селищі існує ще з 1995 року, а підрив Каховської ГЕС лише збільшив масштаби. Голова Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький розповідає, що станом на листопад 2023 у Нововоронцовці три з чотирьох свердловин обміліли, а також одна з двох в Осокорівці. А ще старий водогін, пориви на якому також сповільнюють подачу води до житлових будинків.

І якщо для пиття та приготування їжі людям хоча б якось вдавалося назбирати води, то ось городина майже вщент «згоріла» під пекучим сонцем: врожаю немає, комори порожні…

«Водопостачання у нас немає – ні питної води, ні технічної. Ми влітку 2023 року намагалися трохи посадити городину. Аби хоча б якось поливати, тягала воду у бідонах з найближчого колодязя. Інколи навіть і під обстрілами. Але більшість рослин посохли, лише назбирала одне відро більш-менш нормальних помідорів та огірків. Ще думала законсервувати на зиму, але банки «вибухнули» і все на смітник. Певно через неякісну воду. На деревах також не було врожаю. Які там вишні, абрикоси – все сухе, всьому треба вода. А виноград який у нас став страшний. Просто все сухе висіло, ще й шкідники активізувалися», – розповідає жінка.

Без води та врожаю жителі Нововоронцовки все частіше замислюються – чи зможуть й надалі тримати домашню птицю та іншу худобу? Та і про риболовство у селищі, в якому рибалили майже усі, годі й мріяти.

«Риба пішла за течією, – наголошує Тетяна Фоменко. – А раніше вона обов’язково була присутня на столах у жителів Нововоронцовки.»

Від наслідків злочину країни-агресорки постраждала й Миколаївщина – місцеві жителі публікували у соцмережах відео затоплених угідь, завдяки яким вони заробляли кошти на життя. Частково підтоплено та повністю затоплено було 13 населених пунктів. Найскладніша ситуація виникла в Афанасіївці – селі, з трьох боків оточеному заплавами й озерами. Населений пункт на кілька днів залишився без транспортного сполучення і практично перетворився на острів.

Наробила біди велика вода й у місті Снігурівка, що розташоване на березі Інгульця. І відстань у 40 кілометрів від того місця, де Інгулець впадає у Дніпро, не врятували від затоплення. Зі слів місцевої жительки Анжеліки, вони навіть і не думали, що після восьми місяців окупації доведеться пережити ще й таке – вичерпувати брудну воду з власної оселі та спостерігати, як вода поглинає цілі городи та поля:

«Проблеми з водою виникли з перших днів після підриву Каховської ГЕС, бо частина свердловин знаходяться біля річки. Їх одразу затопило. І потім, коли вже вода зійшла, то вони потребували очищення та ремонту. Коли через пару тижнів повідомили, що нам повернули технічну воду, то ми з чоловіком деякий час не вживали її, лише змивали унітаз. Боялися отруїтися».

Пані Анжеліка крізь сльози згадує перші дні підтоплення. А наслідки довелося розгрібати місяцями. Джерело: телеканал «МАРТ»

Підтоплення свердловин у Снігурівці сталося ввечері шостого червня. Вже тоді голова міської військової адміністрації Іван Кухта просив людей утриматися від поливу городів, присадибних ділянок та не використовувати воду з-під крана для приготування їжі, миття посуду, овочів та фруктів, щоденних гігієнічних процедур та для набору в басини. Тому для людей не лише організували систематичних підвіз питної води, а й безплатну пральню. За майже місяць нею скористалися 2253 жителів Снігурівки. Загалом без питної води люди залишалися понад два місяці.

Для зручності людей у місті відкрили соціальну пральню з 10 машинками. А також 10 біотуалетів. Джерело: Снігурівська міська військова адміністрація

Чимало приватних будинків людей знаходяться недалеко від річки. Тож, замість того, щоб збирати у червні врожай, вони спостерігали, як овочі гниють від брудної води, а земля перетворюється перетворюється на багнюку

За даними Снігурівської міської військової адміністрації, внаслідок підриву Каховської ГЕС було підтоплено понад 200 городів, а також спостерігали масовий мор риби. Діяла заборона на вилов та продаж водних біоресурсів, щоб не допустити  розповсюдження інфекційних захворювань.

Одноголосно жителі Снігурівки та Нововоронцовки нарікають на якість води, що зараз тече з-під крану. Люди скаржаться, що після її використання мають погане самопочуття.

«Вода комусь солена, а ось мені вона гірчить. З’явилися проблеми зі шлунком, кишківником. Що ми п’ємо, з якими домішками, і як воно в результаті відобразиться на нашому організмі? Не знаю! Тому вважаю, що нашій владі зарано відмовлятися від допомоги волонтерів, які систематично забезпечували нас питною водою. Особливо це актуально для пенсіонерів. Бо старенька бабуся, дідусь не мають сили, щоб носити воду з колодязів, потім її кип’ятити чи проганяти через фільтри», – каже жителька Нововоронцовки Тетяна Фоменко.

Завдяки підтримці волонтерів у громаді організували безкоштовну видачу бутильованої води та встановили великі бочки. Джерело: Нововоронцовська селищна військова адміністрація

Директор Національного природного парку «Нижньодніпровський» Олексій Чачібая повідомив, ситуація з питною водою час від часу змінюється і не в найкращий бік. Проведені відповідні виміри, які свідчать про відходження ґрунтових вод на 5-6 метрів. Далі ситуація може тільки погіршуватися.

«Якщо свердловини по правому берегу раніше були на рівні 75 метрів, то нині це буде 80 і більше метрів. Надалі це відображатиметься на будівництві цих свердловин, очисних спорудах на них та витратах електроенергії, яка має підняти воду з глибини. Знаю, місцева влада, керівники ОТГ завдяки донорським коштам укладають угоди на буріння свердловин на правобережній частині Херсонщини. А ось щодо формули води, то вона значно змінилася – стала більш соленою та вапняною, тобто вже не така прісна», – каже пан Олексій.

Щодо Снігурівки, то 18 серпня фахівці вчергове взяли проби води і повідомили, показники якості повернулися до того рівня, який був у селищі до підтоплення. Попри це, родина пані Анжеліки продовжує купувати воду у магазинах.

«Якщо вода прозора та не містить зайвих запахів, то це ще нічого не означає. Варто розуміти, що після підриву ГЕС велика течія змивала все на власному шляху. А це і фермерські поля, кладовища, склади з хімікатами. Поки нас не приєднають до нової свердловини, ми не плануємо вживати воду з-під кранів», – наголошує жінка.

Екоактивісти Let`s do it Ukraine разом з волонтерами тричі проводили забір води та донних відкладень. Досліджуватимуть як в Україні, так і Європі. Джерело: Let`s do it Ukraine

Спільно з місцевою владою та експертами над дослідженням водойм після підриву Каховської ГЕС працюють волонтери, екоактивісти найбільшого екоруху Let`s do it Ukraine та Українським науковим центром екології моря. Вони вже тричі провели забір води, донних відкладень та свердловин. Починаючи від річки Дніпро поблизу Херсона, в Дніпро-Бузькому лимані, в Чорному морі поблизу міста Очаків та в Одеській затоці показали однакову структуру забруднення. На всіх цих станціях вміст нафтопродуктів, токсичних металів (цинк, кадмій, миш’як) та хлорорганічних сполук перевищує граничнодопустимі концентрації.

Виконуючий обов’язки директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін наголошує, такі метали як цинк та кадмій є токсичними для багатьох видів водних організмів, особливо при високих рівнях концентрацій.

«Вони можуть впливати на репродуктивні, ростові та інші біологічні процеси у морських організмів. Навіть якщо окремі види можуть витримувати високі рівні міді та цинку, ці метали можуть накопичуватися в ланцюгу харчування, що призводить до ще більших концентрацій в організмах, які знаходяться на верхніх рівнях харчового ланцюга, таких як морські ссавці або люди. Люди, які їдять морепродукти, річкові біоресурси, або п’ють воду, що містить високі рівні міді або цинку, можуть зазнавати проблем зі здоров’ям, зокрема проблеми з печінкою, серцем, нирками або нервовою системою. Деякі хлорорганічні речовини мають період розпаду 10-20 років, тобто дуже багато років можуть перебувати в екосистемі», – розповідає пан Віктор.

А ось голова Херсонського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Марина Малахова радить людям, які постраждали через підрив Каховської ГЕС, самостійно звертатися до лабораторій і вже після результатів дослідження води вирішувати проблему. Також вона виступає категорично проти бездумного використання знезаражуючих засобів.

«Як на мене, то такі засоби є більш корисними для сільської місцевості, де люди мають власні свердловини, колодязі. Але застосовувати їх варто тільки у тому випадку, якщо є мікробіологічне перевищення. Під час використання будь-яких знезаражуючих засобів важливо розуміти глибину свердловин, їхні потужності, бо для кожного об’єкта є свої норми. Жителі населених пунктів, які потрапили під підтоплення були стурбовані тим, чи не потрапила ґрунтова вода в колодязі, адже спостерігали помутніння. Ми рекомендували людям вибирати воду, очищувати, вимивати, просушувати об’єкти. Лише потім наповнювати їх водою і досліджувати, чи ваші дії дали результат», – каже пані Марина.

Зникнення Каховського «моря» має й позитивні аспекти для розвитку Нововоронцовської громади. Зі слів очільника Андрія Селецького, територія громади збільшилася на 10 квадратних кілометрів. І все це орна земля, яку в господарських цілях не використовували понад 70 років. На місці Каховського водосховища вже виросли чотириметрові верби та тополі, поселилися лебеді, перелітні птахи, бо для них живності там більш ніж достатньо. Почали з’являтися фазани, лисиці, зайці.

На цій території відроджується раніше затоплений Великий Луг. На землях Великого Лугу існувало багато річок, озер, боліт. Коли збудували Каховську ГЕС, усе це опинилося під водою. Наявність нової родючої території дозволяє відродити «народне господарство», зокрема сільськогосподарського напрямку. Це допоможе забезпечити місцевих жителів не лише якісною продукцією, а й робочими місцями.

«Ми хочемо відродити діяльність комунальних теплиць. Бо Херсонщина годувала всю країну своїми овочами, то чому ж не продовжити це робити? До того ж багато фермерів припинили діяльність, тож Нововоронцовка хоче власним прикладом показати, що працювати можливо. І це мотивуватиме інших жителів села робити те саме. За підтримки програми «Добре» від USAID, що виділяє кошти на економічне відновлення, ми хочемо зробити комунальні теплиці як стимул до бізнесу», – каже пан Андрій.

Щодо рибальства, то без Каховського водосховища відродити його реальніше. Адже водосховище було штучним та майже не мало течій. А ось маленькі річки, що продовжують пробиватися із сухої землі, будуть гарним місцем для нересту.

У Нововоронцовській громаді розчищають колодязі для відновлення водопостачання. Джерело: Нововоронцовська селищна військова адміністрація

Представники Нововоронцовської влади переконують, навіть без відновлення Каховської ГЕС та Каховського водосховища у громаді не буде проблем з водопостачанням.

«До того, як створили Каховське водосховище на території цього басейну було більше населених пунктів, в яких проживало більше людей, ніж зараз. І вони тоді були забезпечені водою. Звичайно, це не була вода з кранів – це були колодязі, невеличкі системи водопроводу… Так вони і зараз рятують людей. І я вважаю, ми прийняли правильне рішення, коли запустили проєкт щодо реновації колодязів. До того ж, в селищі Нововоронцовка є степова річка Тернівка, яка до сих пір тече. Вона обміліла та змінила руслом, але якщо її розчистити та відновити – ми матимемо повноводну річку й доступ до води», – додає Андрій Селецький.

За майже пів року після підриву Каховської ГЕС у Нововоронцовці вдалося віднайти старі колодязі, запломбовані свердловини, зібрати кошти на реалізацію проєкту «Реновація старих колодязів, створення ручних помп». Загалом проєкт потребує фінансування у понад 118 тисяч гривень. Кошти допомогли зібрати українські та іноземні волонтерські організації.

У селищі облаштували колодязі для можливості набору технічної води у критичних ситуаціях. Перші дві криниці вже готові до експлуатації. Джерело: Нововоронцовська селищна військова адміністрація

«У червні ми знайшли 10 запломбованих свердловин, дві з яких працюють і частково забезпечують людей водою. Колодязям вже понад 100 років і вони були у занедбаному стані. Ми їх очистили, взяли проби води і як виявилося, її можна використовувати в побуті. Там трохи є незначні перевищення норм жорсткості, деяких мінералів, але ніякої холери чи інших захворювань. Люди можуть приходити до колодязів, набирати воду і напувати худобу, робити запаси для себе», – наголошує Андрій Селецький, голова Нововоронцовської селищної військової адміністрації.

Наразі Нововоронцовська та Снігурівська громади мають й одне спільне рішення щодо відновлення якісного водопостачання у будинках місцевих жителів. Зокрема, мова йде про буріння нових свердловин.

Станом на листопад у Нововоронцовці вже пробурили три із семи запланованих свердловин. За інформацією місцевої влади, там досить-таки гарний дебет води – 7-10-12 кубів на годину. Тривають чергові перевірки фахівців, погодження всіх інстанцій, а далі – ці свердловини під’єднають до центрального водопостачання.

Ось так у Снігурівці відкривали та запускали в роботу нові свердловини. Джерело: Снігурівська міська військова адміністрація

А як щодо Снігурівки? Зі слів голови міської військової адміністрації Івана Кухти, у місті вже вдалося пробурити п’ять нових свердловин, завдяки яким питною водою вдалося забезпечити жителів на «Семи вітрах», «Лісорозпліднику» та «Птахофабриці».

«Ми працювали з благодійними фондами і просили їх, щоб допомогли в бурінні свердловин. Отримали фінансування і пробурили 5 свердловин в трьох мікрорайонах. Запуск нових свердловин вирішує одразу дві задачі. По-перше, дає якіснішу воду до будинків мешканців мікрорайонів. По-друге, мікрорайони тепер стають практично автономними та незалежними від центральної мережі водопостачання. Тим самим було скорочено відстань на кілометри від основних свердловин до споживачів. Тепер вони знаходяться у безпосередній близькості до кінцевих споживачів. По-третє, навіть під час блекаутів ми зможемо з меншими ризиками забезпечувати питною водою», — розповів Іван Кухта.

Враховуючи те, що вода з нових свердловин надходить не до всіх будинків, люди не відмовляються від допомоги волонтерів. Джерело: Снігурівська міська військова адміністрація

Як з’ясувалося, нові свердловини – рішення не лише для Снігурівки та Нововоронцовки, а й мінімум до п’яти інших громад лише на Херсонщині, не говорячи вже про Миколаївщину та Дніпропетровщину. Про це повідомив Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

З його слів, на території Херсонщини визначено 50 місць для буріння свердловин, на Дніпропетровщині – 9, а на Миколаївщині – 5. За потреби влада готова профінансувати буріння ще нових свердловин.

Автор: команда «Херсон плюс»