Батьки школярів про скасування випускного: замовлено сукню, тепер — на пам'ять, і то недобру

Останній дзвінок і випускний скасовуються. Хіба що раптово знайдуться ліки від коронавірусу і карантин в Україні закінчиться. Поки ж Міністерство освіти постановило — ніяких шкільних лінійок і гулянь. Що з цього приводу думають педагоги, школярі та їхні батьки?

Дочка сильно засмучена, але не подає виду

Випускниця Юля Михайлова із Запоріжжя вирішила стати вчителем, зараз готується до ЗНО. Як і у майже кожної одинадцятикласниці, в її шафі вже висить випускне плаття, куплене ще в минулому році.

— Я обирала не дуже ошатне, щоб могла його надіти і після випускного, і зараз дуже рада такій далекоглядності. Не можу сказати, що я засмучуся, якщо випускного не буде. Думаю, поїхати з класом на природу і відпочити ми зможемо і в серпні, і у вересні. Зараз більше турботи про тести, коли і як їх проводитимуть. У всіх стан невизначеності, — каже майбутня абітурієнтка.

А ось дочка Наталії Білокудрі з Харкова Леся дуже чекала свята закінчення школи.

Олеся збирається стати юристом, і хоче здати всі тести на 200 балів, щоб пройти на бюджет. Скасування випускного балу її засмутило, в шафі дівчинки вже висить ідеальне випускне плаття. ФОТО: ФБ, Наталія Білокудря

— Випускного балу чекала вся наша сім'я. Дочка обрала сукню в нюдових тонах, з вишивкою, стразами і тоненьким бретельками. Була знайдена швачка, і плаття ніжно-рожевого відтінку вже висить на плічках в очікуванні дива. Туфлі, сумочка і навіть сережки з красивими камінчиками вже куплені, — розповідає Наталя. — Але історія з коронавірусом змінила всі наші плани. Леся не хоче Це обговорювати. Вона сильно засмучена, але не подає виду. Зараз всі її зусилля спрямовані на отримання високих балів з ЗНО. Вона планує стати юристом і хоче потрапити на бюджетне відділення.

Як мама випускниці, Наталя теж засмучена, адже витрачено багато сил і грошей, щоб організувати дітям красиве прощання зі школою. Як все буде тепер, незрозуміло, можливо, випускники самі зберуться де-небудь потайки на свіжому повітрі.

Гроші за бронь кафе клас поки не повертає, вирішили почекати, що буде далі.

Ресторани переносять оренду

Таке ж рішення прийняли і батьки класу, де навчається дочка Харківського психолога Сільви Тамамян Луїза.

— Вже дізналися, чи повернуть нам гроші з ресторанів, гроші за оренду залу. Нам продовжують оренду. Якщо ми скажемо, що випускний, наприклад, 2 серпня, а не в кінці червня, нам скажуть – добре, приходьте 2 серпня. У батьківському чаті немає паніки, — розповідає Сільва.

За її словами, в їхньому класі всі дуже позитивно налаштовані, а, якщо комусь стає сумно, намагаються підтримати.

— Коли хтось пише, що не одягне випускну сукню, відповідають: для сукні буде ще посвята в студенти, Новий рік і ще тисяча приводів. Якщо переживають в дусі " ай-яй-яй, а випускний?", йому всі говорять — тихо, у нас ЗНО, — зазначає наша співрозмовниця. 

— І хоча школярі не проти скасування балу і ресторанів, звичайно, хочуть залишити урочисту частину: вручення атестатів.

Сильніше засмучена через "завислий" випускний, невизначеність з тестами і надходженням Вікторія Ільїна з Києва. Її дочка Ліза, яка має звання "Заслужений майстер спорту України зі спортивних танців", цього року закінчує 11-й клас.

— Стан сумбурний, по суті ми сидимо на пороховій бочці. Невідомо, що, коли і як... Оплачені фотоальбоми, фотосесій немає, замовлено сукню, ну хіба що тепер на пам'ять, і то недобру. Психологічна напруга від самого процесу випуску, а тепер ще на тлі карантину і невідомості, тисне, — зізнається в розмові з "КП" в Україні" Вікторія. — Мені і по-материнськи, і по-жіночому, і по-дівочому прикро за дочку. Навіть цього горезвісного антуражу до випуску не буде, я навіть не про ресторан, а про урочисте закінчення 11-річного марафону.

Ліза — заслужений майстер спорту України зі спортивних танців, цього року закінчує 11 клас, виступала на кожній шкільній лінійці з номером. Мама Вікторія каже, що за дочку дуже прикро, але додає, що Ліза вже змирилася. ФОТО: ФБ, Вікторія Ільїна

Прощальний онлайн-салют

Ідеї альтернативи майбутньому випускному школярі та їхні батьки підглядають у "колег" по нещастю.

— В Японії діти побудували будинок в комп'ютерній програмі для свого випускного, створили персонажів, схожих на себе, і таким чином влаштували свято: кожен виходив на сцену з промовою, і таким чином відсвяткували. Наші діти зараз обмірковують, чи не зробити їм таке ж, — продовжує Сільва Тамамян.

Думають про те, як красиво проводити одинадцятикласників і в школах.

— Для мене останній дзвоник - це красиве і логічне свято, яке дає і дітям, і педагогам можливість усвідомити, що навчальний рік завершено, настав новий життєвий етап і заслужений літній відпочинок, — розповідає директор київської гімназії №34 Алевтина Багінська. — Але сьогодні щодо цього дня багато суперечливих висловлювань: потрібно влаштовувати чи ні. У гімназії ми проводимо дуже коротке — не більше 20 хвилин, але дуже емоційне свято, щоб з хорошим настроєм піти на канікули. Так що, якщо в цьому році все-таки він не відбудеться, буде сумно. Але я думаю, ми з педагогами придумаємо, як навіть дистанційно подарувати дітям емоції: зробимо відеосалюти, задіємо всі можливі технології.

У класі Луїзи налаштовані позитивно, каже її мама Сільва: спочатку тести, а потім переживання з приводу випускного. ФОТО: ФБ, Сільва Тамамян

ДУМКА ПСИХОЛОГА

Можливість переоцінити цінності

Психолог Сільва Тамамян поділилася словами, які сказала дочці-випускниці, щоб її підтримати.

— Я сказала своїй дитині, що зараз шикарний період відчути себе значущим. Звичайно, це не голодомор і не війна, і не свавілля дев'яностих, але ми проходимо період, коли будемо розповідати своїм онукам, як сиділи вдома, ніяких гостей, на вулицю виходили в масках, а школу закінчували дистанційно. Це процес екзистенціальний, смисловий, діти не просто подорослішають, вони потім років п'ять ще стануть оцінювати і порівнювати, як це добре гуляти по парку з друзями, адже була весна, а не можна було. Скажіть дитині, що в якійсь мірі нам пощастило зловити історичний момент, тому що всесвітня пандемія — рідкісна річ, а ми її пережили.

Також це можливість переоцінити свої погляди і цінності, адже те, що для нас було важливо на початку січня, вже може бути неважливо зараз. Ми зараз більше цінуємо життя, і, коли близькі поруч, це круто. Сьогодні потрібно зосередитися на дійсно важливих речах.

КП UA