Банківська таємниця похитнулася? Які дані про платежі українців розкриватимуть поліції

Українські банки надаватимуть інформацію про фінансові операції громадян Національній поліції. Однак дані вимагатимуть лише в межах кримінальних справ і виключно для боротьби з шахрайством. Загалом банківська таємниця встояла, хоча спочатку пропонувався радикальніший підхід до її розкриття.

Зміни передбачено законопроєктом №11043, який уже підписав президент Володимир Зеленський. Документ стосується удосконалення функцій Національного банку України (НБУ) щодо державного регулювання ринків фінансових послуг.

Як повідомляє "Мінфін", правила передбачають оновлення типових договорів щодо надання банківських послуг. Їх доповнять пунктом про надання інформації правоохоронним органам, якщо операції будуть підозрілими або схожими на шахрайські.

"Перед укладенням договору платіжних послуг фінустанова має надати користувачеві інформацію про заходи реагування – при надходженні від Національної поліції запиту про платіжні операції користувача, які містять ознаки кримінального порушення", – розповів директор юридичного департаменту NovaPay Роман Філоненко.

У такому разі, згідно з текстом законопроєкту, банки будуть зобов'язані надати правоохоронцям дані щодо платежу. Зокрема:

• ПІБ або назву одержувача;
• ідентифікатор пристрою;
• код операції;
• номер рахунку та картки.

Фінансисти зазначають: при цьому вдалося уникнути затвердження правил, які надавали б підстави для більш повного розкриття банківської таємниці. Так, у початковій редакції законопроєкту №11043 до другого читання на це відводився цілий розділ.

Передбачалося, що для боротьби з фінансовим шахрайством і "дропами" також розкриватимуться комерційна таємниця, таємниця постачальника платіжних послуг і таємниця фінансового моніторингу. Втім, розкриття всіх цих видів таємниць було викреслено із законопроєкту й не увійшло до підсумкової версії документа.

Фінальні правила при цьому спрямовані виключно на посилення контролю над фінансовими злочинами. Крім того, новий закон передбачає:

• можливість для фінкомпаній, ломбардів та кредитних спілок надавати платіжні послуги на підставі їхньої основної ліцензії без необхідності отримання окремої ліцензії;
• чіткі вимоги до регулятивного капіталу небанківських провайдерів платіжних послуг, їх визначатиме НБУ;
• зміна штрафів для постачальників платіжних послуг (зокрема банків) до 5% від суми угод, проведених із порушеннями (зараз максимальний фіксований штраф – 170 тис. грн);
• закріплення повноважень Нацбанку проводити перевірки постачальників платіжних послуг не лише офлайн за їхнім місцем розташування, а й в онлайн-режимі.

OBOZ.UA