7 проблем Херсона, які озвучили містяни: від шаленого смороду до свавілля чиновників

Вже традиційно Кавун.City проводить опитування херсонців щодо того, які проблеми наразі найгостріші. Відтак, маємо сімку найбільш кричущих проблем, які нам озвучили.

Раніше ми робили добірку проблем міста для нового керівництва. Деякі з них вирішують, але далеко не всі. Також через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС з'явились і нові. Зауважимо, що цей топ проблем стосується виключно херсонців та української влади — аж ніяк не російських пропагандистів та колаборантів. Звісно, вони можуть скористатись цим у своїх цілях, але цілі для пропаганди вони завжди знаходять — пишемо ми про це чи ні. Ми — на своїй землі і маємо поширювати інформацію про нас, негативна вона чи позитивна, та вирішувати свої проблеми.

Поліція не ночує в Херсоні

Про це містяни скаржаться від перших днів деокупації — наша редакція також ставала свідками того, що після виклику поліція має годину-дві доїхати до місця пригоди, адже вони не в Херсоні. Перші місяці три вони просто постійно перебували поза Херсоном. Далі, коли проблему відсутності поліції в деокупованому місті, яке постійно обстрілюється, озвучили, поліціянти стали приїзжати на робочий день до Херсона: з 9.00 до 17.00.

Виклики поліції приймає тернопільська поліція і передає херсонській. Херсонська готова приїхати на виклики... до 19.00. В більшості випадків, коли телефонують після цього часу, поліція приїздить зранку.

Нам також повідомляли про чергових поліцейських в деяких районах Херсона, але підкреслили, що це одиниці. Поліція навіть не приховує, що в Херсоні перебуває лише в робочий час. Якщо прийти до відділку чи викликати о 16.00, можна почути «ми вже їдемо», але це не про виїзд на виклик, а виїзд на ночівлю.

Чиновники «відірвані» від проблем херсонців

У Херсоні представники влади скаржаться на те, що працівників мало, робочих рук не вистачає. Паралельно з тим, у місті працюють чимало чиновників з інших регіонів. Херсонці скаржаться, що останні дуже часто не розуміють особливостей херсонського життя. Те саме стосується багатьох місцевих чиновників, які виїздили з окупації та приїхали додому.

Наприклад, дуже часто будь-яке спілкування з чиновниками починається з фрази в бік містян: «А чому ви не виїхали?» Чи варто пояснювати, що так спілкуватись із людьми, які пережили окупацію, не стали на бік окупантів, тримаються під обстрілами та затопленням, не можна? У кожного і кожної є свої причини залишатись у місті — і люди не мають їх пояснювати: вони звертаються до чиновників з іншою метою, наприклад, отримання довідки, фіксування руйнувань тощо.

Також чиновники, які оглядають приміщення після затоплення, не розуміють, чому у людей, які живуть біля річки немає підвалів. Це мабуть вже питання до знань з географії чи логічного мислення (в цьому реченні була суб'єктивна думка журналістки).

Це лише два розповсюджені приклади — все це загалом створює низку інших проблем. Херсонці також скаржаться на те, що чиновники не поспішають розбиратись у проблемах херсонців, тобто будь-які зауваження щодо доцільності певних запитань просто ігнорують.

Комісії з обстеження житла живуть своїм життям

Херсонці, чиє житло постраждало внаслідок затоплення, скаржаться, що комісії, які мають оглянути житло і надати висновки, просто живуть окремим від херсонців життям. Ніхто не попереджає про те, коли прийде — хоча б орієнтовно. Херсонці в прямому сенсі «виловлюють» комісії, запитуючи в незнайомих перехожих, а чи вони не комісія.

В той же час, херсонці не можуть лишатись і чекати на комісії у себе вдома — будинки були затоплені не просто водою, а нечистотами і навіть вибухонебезпечними предметами. Тобто жити там небезпечно і в більшості випадків просто неможливо. Відтак, люди перебувають або в іншому районі Херсона, або в іншому місті.

Є райони громади, де світла немає з листопада 2022 року

Світло і зв'язок у Херсоні періодично зникають через систематичні обстріли росіян. Також, коли росіяни відступали з Херсона, вони підірвали лінії електропередач, залишивши весь правий берег без світла. Оновили його далеко не всюди. Є громади, в яких немає світла по півроку або й з листопада 2022-го. Ми повідомляємо про це регулярно до Міської військової адміністрації — там зауважують, що немає фізичної можливості. Тобто території під постійним обстрілом.

Після підтоплення деякі постраждалі райони наче забули

Підтоплення Херсона після підриву росіянами ГЕС стало справжньою катастрофою в усіх сенсах. Зрозуміло, що охопити допомогою одразу всі райони було важко, хоча Херсону допомагали і допомагають і інші громади, і донори, і благодійники, і представники інших країн.
Склалась ситуація, за якої мешканці певних мікрорайонів отримували хоч якусь допомогу — фізичну, гуманітарну, а деякі — наче забули.

Відтак, в будинках річпорту та частини Дніпровського району подекуди світла немає від 6 червня 2023 року. А воду підключили лише після адресних звернень і скарг, але наразі не всюди. Це те, чим мають перейматись районні в місті ради, однак, численні офіційні звернення були проігноровані — довелось звертатись особисто та скаргами на «гарячу лінію» Кабінету Міністрів України.

Прицнипова російськомовність деяких чиновників

Херсонці після окупації стали просто тотально україномовними. Українська — це ідентифікатор «свій/чужий». Так, почути російську можна, але вже набагато менше. Також херсонці вимагають від чиновників української мови доволі часто. Хоча представники комсомолу в Херсоні теж іще є — саме вони є не просто толерантними до російського, а навіть намагаються за нього змагатись. Втім, їх не так багато.

Почастішали випадки, коли чиновники в Херсоні принципово говорять російською, навіть попри зауваження. Нагадаємо, що Закон України ​«Про забезпечення функціонування української мови як державної» чинний і зо​бов'язує чиновників спілкуватись українською.
Якщо об'єднати всі скарги херсонців на чиновників, то деякі речі можна назвати свавіллям. Враховуючи на проблеми з комунікацією з поліцією, це істотна проблема.

Сморід

Те, про що пишуть доволі мало, — це сморід після затоплення. Адже, як ми і писали, затопило не лише водою, а й нечистотами різного походження. Тому в липневому спекотному Херсоні в деяких районах — дуже великий сморід, який свідчить зокрема про наявність збудників інфекцій. Жити в таких умовах неможливо, проте про допомогу з очищення не йдеться — містяни все роблять самотужки.
Сподіваємось, уповноважені побачать короткий опис цих проблем і згадають, за що регулярно отримують зарплату. А ми ще поповнимо скарбничку проблем окремими статтями — у нас є, про що.