Ректор ХДАУ Юрій Кирилов: «Ми за регіональний патріотизм у вищій освіті»

Ректор Херсонського державного аграрного університету обійняв посаду в 36 років і одразу взявся за переформатування навчального процесу та покращення іміджу вишу. В кінці квітня виповнилося два роки на посаді Юрія Кирилова. За цей час йому вдалося змінити ставлення до Аграрного університету і в Міністерстві, і у абітурієнтів, і у самих студентів ХДАУ. Чим сьогодні живе і до чого прагне один з провідних вузів Херсонщини – розповів Юрій Кирилов в інтерв’ю нашому кореспонденту

Борги університету складали 1,5 мільйони гривень, а про здобутки майже ніхто не знав

- Ви, напевно, стали наймолодішим ректором за історію вишу. Ваш молодий вік вам допомагав чи заважав в управлінській роботі?

- Швидше – допомагав. Мене це наближувало до студентів, допомагало краще зрозуміти їх проблеми та потреби. Згадайте, ще десять років назад персона ректора, або навіть декана – це було для студентів щось недосяжне. А зараз ці бар’єри у спілкуванні стираються. Всі наші студенти знають, що двері ректора завжди відкриті для кожного, зараз написати в месенджері ректору – не є чимось надзвичайним. З самого початку, я прагнув збудувати менш формальні відносини між студентами та викладачами, деканами, ректором. Ми регулярно зустрічаємось із студентським активом, налагоджуємо прямі комунікації із студентами та їх батьками.

- Якими були ваші перші кроки на посаді ректора?

- Фактично мій перший крок був спрямований на збереження університету та стабілізацію фінансового стану. Коли я прийшов, борги університету складали 1,5 мільйони гривень. Це була заборгованість по зарплаті і борг за теплопостачання, за який вже почалося нарахування пені. Тоді довелося приймати оперативні рішення, в тому числі непопулярні – щодо оптимізації витрат та чисельності штату. Але до кінця того року мені вдалося виправити ситуацію.

Наступним кроком стало впровадження заходів для покращення іміджу та репутації рідного університету. На той момент «аграрний» вже мав певні досягнення, мав – чим гордитися, але про це за стінами університету ніхто не знав. Нам потрібні були зміни у сприйнятті університету: Міністерством освіти, абітурієнтами, їх батьками. Ми вирішили, що нам треба по-іншому себе позиціонувати, доносити більше інформації про наші здобутки.

Студентство – один з найкращих періодів життя людини, і потрібно зробити цей момент яскравим, радісним, наповненим цікавими подіями.

- Так, дійсно, про Аграрний університет і про його досягнення стало багато говоритись останнім часом. Які здобутки вашого вишу вам би хотілося виокремити?

- Всю нашу роботу і наші здобутки я б поділив на чотири напрями: освіта, наука, культурно-соціальна сфера, а також патріотично-виховна робота з молоддю. Нам потрібно за чотири роки не лише підготувати фахівця, а ще й виховати особистість, виховати громадянина, патріота рідної країни та регіону - як би пафосно це не звучало. Задля цього ми залучаємо студентів до волонтерської роботи, різних благодійних акцій, до участі у патріотичних заходах. Активно долучаємо до громадської діяльності міста та області.

До того ж, ми розуміємо, що молода людина є студентом нашого вишу не тільки в аудиторії, а й в позанавчальний час. Студентство – один з найкращих періодів життя людини, і потрібно зробити цей період яскравим, наповненим цікавими подіями. Тому ми постійно проводимо різні заходи: конкурси краси, КВК, щорічний Університетський зимовий бал, який давно став святом не тільки для студентів та викладачів - його відвідують різні поважні гості та випускники університету. Наші студенти займаються художньою самодіяльністю у Центрі культури і мистецтв. Ми зараз будуємо єдиний серед херсонських вишів тенісний корт для гри у великий теніс, постійно проводимо спортивні змагання, маємо при університеті багато спортивних секцій. Серед наших студентів є чемпіони Європи та світу. Тож, як ви бачите, ми опікуємося різними сторонами життя наших студентів та як наслідок формуємо всебічно розвинену креативну особистість.

- Ми знаємо, що за Вашою ініціативою в університеті відкрито кілька нових спеціальностей. Розкажіть докладніше і наскільки вони затребувані?

- За два роки ми відкрили 8 нових спеціальностей. Для порівняння - два роки тому всього спеціальностей було 16. На фахівців всіх ліцензованих нових спеціальностей дуже великий попит на ринку праці. Наприклад, спеціальність – «захист і карантин рослин»: такого фахівця із задоволенням візьме на роботу будь-яка компанія, що спеціалізується на виробництві чи реалізації ЗЗР. Спеціальність «садівництво та виноградарство» на Херсонщині, де є безліч садів та виноградників, також затребувана. Для навчання студентів на території дендропарку ми заклали розплідник - у ньому будемо проходити практичну частину без необхідності виїздів у господарства. В розпліднику крім традиційних, є нішеві культури, перспективні для нашого регіону – хурма, кизил. Взагалі, при кожному факультеті ми зараз створюємо міні-виробничу базу для проходження студентами практики безпосередньо на території університету.

Ще ми відкрили унікальну для Херсонщини спеціальність – «ветеринарна гігієна, санітарія та експертиза». Вона потрібна для розвитку тваринництва, покращення якості харчової продукції, крім того, професійний догляд за домашніми улюбленцями також стає затребуваним.

- Крім традиційних «аграрних» спеціальностей, ви доповнили перелік не стандартними для аграрного вишу напрямами. Чому?

- Так, ці нові спеціальності логічно вписались у загальну систему підготовки спеціалістів. Скажімо, фахівців з гідромеліорації університет готує більше 50 років - спеціалісти з цієї галузі вкрай потрібні нашій області. Ми випускаємо фахівців з гідротехнічного будівництва, землеустрою, геодезії та кадастру. Тож, логічним завершенням циклу цього навчання стало відкриття спеціальності «Архітектура та містобудування» - таких спеціалістів не вистачає навіть в обласному центрі, що вже й казати про райони та об’єднані громади. До речі, в області є тільки два кандидати наук з архітектури, і вони викладають саме в нашому університеті – мені довелося докласти чималих зусиль, щоб залучити їх до нас.

Ще один, не зовсім звичний для аграрного вишу, але дуже потрібний для нашої області напрям – готельно-ресторанна справа та туризм. За цією спеціальністю ми створили освітню програму такою, що враховує специфіку регіону з уклоном на зелений, екологічний та етно агротуризм – все те, що зараз бурхливо розвивається на Херсонщині. Можна сказати, ми підтримуємо регіональний патріотизм у вищій освіті.

Крім того, високими темпами на Херсонщині розвивається альтернативна енергетика. Тому відкрили ще одну нову спеціальність: «електроенергетика», де будемо готувати фахівців з упором саме на альтернативну енергетику.

Доводилось чути докори роботодавців: «Кого ви нам готуєте?!»

(Сьогодні випускники ХДАУ є конкурентоспроможними на ринку праці)

- Ви почали реформування системи освіти в університеті. Це напевне було пов’язано із невідповідністю рівня підготовки фахівців запитам роботодавців?

- Я б уже говорив не про запити, а про докори роботодавців: «Кого ви нам готуєте?! Нам такі фахівці не підходять!» - доводилось чути від агропідприємств. Ось із якою ситуацією мені довелось стикнутись на початку роботи. Були потрібні суттєві зміни навчального процесу, щоб наблизити академічну підготовку до реальних потреб бізнесу. За два останні роки ми впровадили систему дуальної освіти, почали запрошувати студентів на оплачувану практику на підприємствах – в рамках співпраці з канадським проектом UHBDP. А головне – ми створили ради роботодавців при всіх факультетах ХДАУ. Кожна рада – це 5-6 чоловік – провідних фахівців галузі, керівників підприємств, які точно знають: які саме знання та навички потрібні для спеціаліста. Вони спільно з деканами аналізують навчальні плани і надають практичні рекомендації. Згідно цих пропозицій удосконалюється освітня програма по тій чи іншій спеціальності. Сьогодні ми можемо з упевненістю сказати, що наші випускники є конкурентоспроможними на ринку праці. Це засвідчується рейтинговими оцінками, за версією журналу «Гроші» Аграрний університет зайняв 9 сходинку «Зарплатного рейтингу вишів-2019» , що свідчить про готовність роботодавців платити нашому випускнику стільки ж або більше у порівнянні із випускниками столичних закладів вищої освіти.

- «Школа аграрного лідера» - один із ваших найвідоміших проектів, що також задумувався, як допомога у наближенні академічних знань студентів до реалій життя. Наскільки успішним був проект, чи матиме він продовження?

- Проект був успішним, тому він безумовно продовжує роботу. Зазначу, що учасники «Школи заграного лідера» – це не тільки студенти. Це також і фермери, і головні спеціалісти аграрних підприємств і їх керівники. Минулого року до нас приїжджали з лекціями спеціалісти із Австрії, з США, Ізраїлю - ділилися практичними знаннями, які ніде більше не почуєш. Модель «Школи аграрного лідера» - отримання знань від професіоналів-практиків - ми запозичили з Києво-Могилянської бізнес-школи, трансформувавши під аграрну освіту. На заняттях «Школи» студенти отримують нові знання та уявлення про роботу реального аграрного бізнесу. До речі, окрім «Школи аграрного лідера» ми започаткували ще шість освітніх проектів, розрахованих на школярів.

- Ці проекти спрямовані на зацікавлення учнів вашим університетом?

- І це також. Адже говорити з випускниками шкіл про професійну підготовку буває вже запізно. Треба починати з 5-7 класів. Останні два роки ми почали системно проводити профорієнтаційну роботу. В нас є екскурсійні програми для школярів, нам є що показати дітям: жива аквакультура - раки, мідії, екзотичні риби, є ферма равликів, університетський дендропарк. Дотик до живої природи викликає у дітей неповторні емоції - можливо, згодом вони захочуть пов’язати свою професію із аграрною сферою.

Ну і частина цієї системної роботи - вищезгадані освітні проекти, створені при факультетах: бізнес-школа «Смарт джуніор», кулінарна школа, школа математики, школа економіки, школа майбутніх інженерів та біологічна школа. Діти приїжджають до нас на канікулах і протягом п’яти днів проходять підготовку по одному з напрямів. Ці освітні проекти користуються великою популярністю, групи комплектуються дуже швидко, навіть буває що дітям наших же викладачів не вистачає місць.

Отже, з юним поколінням працюємо дуже активно, намагаючись утримати в майбутньому молодь в регіоні, щоб абітурієнтами вони не виїжджали з Херсонщини, а вчились у нас.

- ХДАУ займається не тільки навчанням, а ще й наукою. У Вашому арсеналі є багато наукових розробок. Розкажіть про найбільш цікаві – що вже вдалося реалізувати і над чим працюєте зараз?

- Ми ведемо наукову роботу за різними напрямами. На кафедрі аквакультури нами відкрито науково-дослідну лабораторію, де проводиться ціла низка наукових досліджень: вивчаємо технології вирощування перлів, розведення мідій в аквакультурі, розпочали цікаву розробку очищення води біологічними засобами – за допомогою водоростей та жителів водоймищ. У нас в роботі є інноваційні проекти по розведенню равликів, вирощуванню найдорожчого у світі грибу – трюфеля, вивчаємо так звані енергетичні культури – рослини, які швидко набирають масу і використовуються як тверде паливо. Всі наші розробки орієнтовані на практичне застосування: на покращення продуктивності та екологічності в агросекторі.

Ось приклад ще одного приводу для гордості: минулого року вийшов довідник «Іноваційні розробки університетів та наукових установ МОН України». В нього потрапили дві розробки ХДАУ : багатоцільовий імунорегулятор росту рослин та технологія вирощування австралійських тропічних раків в умовах півдня України. Ці розробки комерціоналізовано: налагоджено серійний випуск імунорегулятору, технології вирощування раків застосовуються в реальних господарствах.

ХДАУ є членом асоціації «МОСКІТО ЮКРЕЙН», яка є в свою чергу членом всесвітньої асоціації. Москіти – це дуже серйозна проблема, яка до речі стосується й деяких районів Херсонської області. І ми спільно з асоціацією другий рік працюємо над розробкою пасток для москітів, принципово нових по дії на комах.

Загалом за два останніх роки співробітниками університету було отримано 36 патентів та 52 авторських свідоцтва. Університет за два останні роки виграв 6 грантів Міністерства освіти і науки України на суму 10,8 млн грн. – це досить високий показник.

- Отже, за два роки вашого ректорства, в університеті проведено багато роботи. А які довгострокові проекти, про що поки тільки мрієте?

- В далекоглядних планах – побудувати на території університету навчальний корпус, який буде повністю під склом, а ще – житлові будинки для викладачів та молодих спеціалістів.

Моя головна мрія – вийти на такий рівень регіональної вищої освіти, щоб абітурієнти не виїжджали за межі області, лишались навчатись та працювати на рідній Херсонщині. І щоб навіть випускники шкіл інших областей України їхали до нас здобувати вищу освіту.

Автор Юлія Смірнова